За три тижні: скільки зібрав у прокаті фільм "Будинок "Слово" Нескінчений роман"
З дня прем'єри 9 травня до 28 травня стрічку переглянули 83 тисячі глядачів у кінотеатрах. Прокат ще триває, тому фінальні збори фільму "Будинок "Слово"" будуть оголошені пізніше.
Однак уже відомо, скільки вдалося зібрати всього за три тижні. Так художній фільм Тараса Томенка "Будинок "Слово". Нескінчений роман" зібрав у прокаті 12 808 294 гривень.
Рекомендуємо Справжня кінотерапія: 3 фільми, які допоможуть впоратись з апатією
Про що фільм "Будинок "Слово". Нескінчений роман"
У 1927 році, за наказом Сталіна, в Радянській Україні, у Харкові, було збудовано кооперативний будинок під назвою "Слово". Цей будинок призначався для переселення найвидатніших українських письменників, яким надали комфортабельні квартири з усіма необхідними умовами для життя та творчості.
Метою цього проєкту було створення нового типу радянського письменника, який би повністю підкорявся контролю держави над творчим процесом і сприяв утвердженню єдиного методу соціалістичного реалізму. Влада прагнула, щоб письменники використовували свої таланти для прославлення радянського режиму і культури, вихваляння ідей соціалізму та культу особи Сталіна.
"Будинок "Слово". Нескінчений роман": дивіться онлайн трейлер фільму
Однак, не всі письменники були готові підкорятися цим вимогам. Деякі з них мали власне бачення творчості й не бажали вихваляти культ Сталіна, що призводило до конфліктів з владою і часто мало трагічні наслідки для їхньої кар'єри та життя.
Фільм став продовженням попередньої роботи Томенка: подробиці
У 2017 році Тарас Томенко створив фільм "Будинок "Слово"". У цій стрічці, яка вийшла в прокат, режисер майстерно використав документальні та архівні кадри, щоб передати історію трагічного знищення цілого покоління українських митців радянською владою.
Для більшої автентичності та емоційного впливу на глядача, Томенко також озвучив листи літераторів, які мешкали у харківському "Будинку "Слово". Ці листи відображають особисті переживання та трагедії письменників, що надає фільму глибини та реалістичності.
Документальний фільм Томенка отримав високе визнання: у 2018 році його нагородили премією "Золота дзиґа" як найкращий документальний фільм. Це підтверджує не тільки важливість теми, порушеної у стрічці, а й високий рівень режисерської майстерності Томенка.