Із закликом звільнити Тайру та під звук сирени: українці вразили виходом у Каннах
Продюсерка Єлизавета Сміт, режисер Максим Наконечний та продюсерка Дар’я Бассель взяли участь у фотосесії 75-го Каннського кінофестивалю, аби презентувати стрічку "Бачення метелика". Автори фільму вийшли в одязі із сильними гаслами, щоби ще раз нагадати про війну в Україні.
Режисер картини "Бачення метелика" на фотокол одягнув чорну футболку із закликом звільнити українську парамедикиню Юлію Паєвську "Тайру". Свій образ Максим доповнив окулярами проти сонця із лінзами синього та жовтого кольорів. А на нігтях виднівся манікюр із тризубом та надписом "Воля".
Читайте більше "Неймовірна гордість": у Каннах з тривалими оваціями відбулася прем’єра "Памфіра"
Продюсерки Дар'я та Єлизавета також одягнули чорні футболки зі вставками, на яких зображені жахливі кадри руйнування українських міст російською армією з надписом Ukraine live. На іншій стороні футболок написано: Sensitive content. Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this genocide? (Чуттєвий контент. Росіяни вбивають українців. Чи вважаєте ви образливими та тривожними розмови про цей геноцид?).
Каннський міжнародний фестиваль – це найкращий майданчик для того, аби саме українські голоси були почуті, й світ нарешті почав правильно розставляти акценти, бачити зв‘язки російської культури й російської агресії, і розглядати українсько-російські відносини крізь колоніальну оптику. Ми з командою фільму сповнені рішучості зробити для цього все можливе,
– сказав Наконечний.
Продюсерка Єлизавета Сміт, режисер Максим Наконечний та продюсерка Дар’я Бассель у Каннах / Фото Getty Images
На червону доріжку під звуки сирен
Крім цього, українські кінематографісти, команда фільму "Бачення метелика", на чолі з режисером Максимом Наконечним, вийшла на червону доріжку під звуки сирен. Учасники акції закрили свої обличчя постерами із зображенням символу "чутливий контент" і розгорнули постер із написом: "Росіяни вбивають українців. Ви вважаєте образливим і тривожним говорити про цей геноцид?".
Про що розповідає стрічка "Бачення метелика"
Повнометражний дебют Максима Наконечного – це жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.
Знімаючи фільм, режисер плекав надію, що він здебільшого буде про минуле й про наслідки війни, з якими ми, як суспільство, мали б впоратися. "Але це виявився фільм про наше теперішнє й майбутнє, про передчуття великої війни та місце, яке свідомо займає в ній кожна людина", – розповів режисер стрічки Максим Наконечний.
"Бачення метелика" змагається одразу за дві нагороди фестивалю: у секції "Особливий погляд" та "Золоту камеру" за найкращий дебют.
Кадр з фільму "Бачення метелика" / Фото Держкіно
Нагадаємо, під час прем'єри фільму "Три тисячі років туги" на червону доріжку Каннського кінофестивалю раптово вибігла активістка. Вона мала намальований український прапор на тілі, де писало "Припиніть нас ґвалтувати".