Українське кіно вважалося особистим проєктом Януковича, – інтерв'ю з режисером Слабошпицьким

До Дня Незалежності з режисером "Племені" Мирославом Слабошпицьким сайт 24 каналу у відеоформаті поринув у минуле та майбутнє українського кіно.

З найбільш титулованим українським художником також розбиралися, чому тільки у 2010-х в Україні сталося "відродження" кіногалузі та кому за це треба дякувати.

Наші у Голлівуді Лос-Анджелес губить позицію столиці кіно, – Любомир Левицький

Кіно у часи "лихих 90-х"

Протягом останніх десяти років XX століття Слабошпицький випустився з театрального, встиг попрацювати на кіностудії Довженка, а також журналістом-телевізійником у кримінальній хроніці. Репортерський досвід він називає "доброю школою для пізнання життя". Погоджується, що його можна використовувати й у режисурі.

У 90-ті Слабошпицький працював й журналістом інформагенції при МНС. Тоді він вперше й відвідав ЧАЕС / фото з особистого архіву режисера  

90-ті – це час постмодернізму, доба Тарантіно. Його фільм "Кримінальне чтиво" задав тренд всьому кінематографу. Після цієї стрічки вийшло багато картин, знятих в дусі Квентіна, – каже митець.

Слабошпицький згадує, що у 90-ті знімали досить мало українськомовних фільмів, зокрема через брак фінансування.

Кінопрокат був в перехідному стані. Радянський ще не помер, а "мультиплекси" ще не народилися. Тоді у пострадянському просторі тільки російські фільми ставали фактом культурного життя. Наприклад, картини "Брат" чи "Особливості національного полювання", – додає він.

До 2014-го світові кінопрокатники продавали власні хіти тільки російським колегам, які вже й розповсюджували картини серед країн-учасників Співдружності Незалежних Держав (організації, до якої входить низка пострадянських країн — 24 канал). Щоправда, всі вони дублювалися російською, каже кіномайстер.

Слабошпицький називає репортерський досвід "доброю школою для пізнання життя" / Фото з особистого архіву режисера 

Доба пригод: супергерої наступають

Слабошпицький дивується, коли ми запитуємо, як він ставиться до мовних квот на українському телебаченні. Художник наголошує: "Дублювати фільми державною почали ще після Помаранчевої революції, але ж люди не перестали ходити у кінотеатри".

Слабошпицький наголошує, що кіно в Україні почали дублювати державної ще після Помаранчевої революції / Фото з особистого архіву режисера 

Сам митець майже всі "нульові" пропрацював в РФ на санкт-петербурзькій кіностудії "Ленфільм".

Після конфлікту з головою Державної служби кінематографії Ганною Чміль поїхав до Росії. В Україні для мене не знайшлося роботи. На кіностудії ж отримав значний досвід. Працював сценаристом, асистентом режисера, а паралельно створював короткі метри, — згадує майстер.

На "Ленфільмі" кінохудожник працював сценаристом та асистентом режисера / Фото з особистого архіву Слабошпицького 

Режисер вважає, що українське кіно по-справжньому "розквітло" тільки в 2010-2011 роках.

Те, що зараз сприймається як українське кіно, вважалося особистим проєктом Януковича-молодшого. Була така воля сформувати державний кінематограф. І вперше дали великій купі людей дебютувати. Тоді багато режисерів зняли свій перший фільм, – додає кінохудожник.

За його словами, постмайданна влада скористалася цим трендом (фінансово допомагати — 24 канал), який продовжується й сьогодні.

90-ті значною мірою продовжувалися у 2000-ні. Однак саме в це десятиліття ("нульові" –24 канал) почали екранізувати "Месників" – комікси Marvel про супергероїв. Ці пригодницькі фільми стали справжнім феноменом в Штатах, – підкреслив він.

Епоха секс-скандалів та бум технологій

У 2010 році Слабошпицький повертається до України з Санкт-Петербурга вже разом з дружиною Єленою. Після повернення з Росії він знімає свою першу повнометражну стрічку "Плем'я" – виключно українською жестовою мовою.

Слабошпицький став одним з найбільш титулованих режисерів України після виходу "Племені" / Фото з особистого архіву режисера 

Фільм одразу ж стає культовим. У 2014-му він отримує три нагороди Каннського кінофестивалю — приз фонду Ган, приз "Одкровення" та Гран-прі. Rolling Stone вносить картину до 50 найкращих фільмів десятиліття, що минає. І це ще не повний список досягнень Слабошпицького.

Режисер говорить, що друге десятиліття XXI століття стало визначним не тільки для нього особисто, а й для кіно загалом.

Відбулася зміна технологій. Стрімінги прийшли на зміну кінотеатрам. Пандемія (коронавірусу – 24 канал) пішла їм на користь. Netflix, Amazon та інші сервіси значно посилили свої позиції. Припускаю, що вони розвиватимуться й надалі. Хоча важко щось прогнозувати, – підкреслює він.

Іншим поштовхом до змін стала низка гучних секс-скандалів у світі кіно –обвинувачення у насильстві та домаганнях продюсера Гарві Вайнштейна, наголошує режисер.

Слабошпицький пишається розвитком українського кіно / Фото з особистого архіву режисера

Внаслідок соціальної революції тема гендерної рівності тепер домінує у фільмах та серіалах. Чимало керівництв кінопремій, зокрема "Оскар", запровадили так звані "квоти толерантності". Слабошпицький не вважає, що вони зменшать увагу до церемоній кінонагород.

Я дивлюся "Оскар" щороку з 1994-го. Дійсно, церемонію дивляться все менше і менше людей. Проте казати, що це через схвалення нових правил ще зарано, – говорить він.

Творчі плани режисера

Слабошпицький впевнений, що оцінювати його фільми може "кожен, в кого є очі"/ Фото з особистого архіву 

Кінохудожник пишається розвитком українського кіно.

Зараз ми є на рівні якої-небудь європейської країни, де виробляються фільми. Добре, що з’являються багато фільмів – хороших та поганих,
– каже митець.

Слабошпицький відмовляється обговорювати та оцінювати діяльність колег. На його думку, це неетично.

Споживачем продукту "95-го кварталу" я ніколи не був,
– відповідає режисер на запитання, чи дивився він серіал "Слуга народу".

Слабошпицький: "Якщо фільм викликає в людини емоційний відгук та переживання, то він стає їй близьким" / Фото з особистого архіву режисера

А от про своє нове амплуа режисер говорить з запалом. Нещодавно він став продюсером фільму — документальної картини про життя лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка.

"Його твір ("Біля самого синього моря" – 24 канал) увійшов до 30 визначних оповідань незалежної України", – пишається майстер здобутком друга, якого вже немає серед живих. У 2010-му Ульяненко помер від серцевої недостатності.

Кінохудожник розповідає про виробництво майбутніх фільмів – стрічки "Антропоцен" та "Тигр". Перша картина розкаже про людей, які живуть і працюють у Чорнобильській зоні відчуження, друга — про смертельну сутичку людини і тигра, яка відбувається на Сибірській рівнині. “Тигр” мають спродюсувати компанії Даррена Аронофські Protozoa, а також Бреда Пітта і Деди Гарднер Plan B. Він сподівається, що фінансові складнощі не завадять йому реалізувати задумане.

Один з наступних фільмів Слабошпицького розкаже про людей, які живуть і працюють у Чорнобильській зоні відчуження / Фото з особистого архіву режисера 

Кінохудожник впевнений, що оцінювати його фільми може "кожен, в кого є очі". 

Немає якогось одного критерію оцінки. Просто якщо фільм викликає в людини емоційний відгук та переживання, то він стає їй близьким,
– резюмує Слабошпицький.