Ніби мобілізація їх не стосується, – українська режисерка відверто розкритикувала ухилянтів
Джерело:
Ірина ЦіликРежисерка Ірина Цілик, яка відома своєю працею над фільмами "Життя блакитне, ніби апельсин" та "Я і Фелікс", висловила своє розчарування і розкритикувала ухилянтів. Її дивує поведінка окремих громадян України.
Про це режисерка написала у своїй публікації у фейсбуці. Дізнайтесь в матеріалі, що сказала Ірина Цілик і чому обурена поведінкою українців.
Радимо 5 культових фільмів, які змотивують почати новий рік з чистого аркуша
Ірина Цілик розкритикувала поведінку ухилянтів
Цілик відзначила, що вона не може байдуже ставитися до ситуацій, коли чоловіки уникають від призову або коли жінки приховують це за їхніми спинами.
Не можу не уявляти собі, як інші сімейні пари обговорюють у своїх спальнях напівголосно сценарії того, як уникнути мобілізації. Або взагалі не говорять про це, але ніби між іншим, уникають тих маршрутів, де можуть отримати повістку,
– написала Ірина.
Цікаво, що публікація отримала понад тисячу лайків та сотні коментарів. Підписники висловили підтримку жінці та розповіли свої власні історії.
"Коли ходжу в офіс дуже багато чую жартів про військкомати від чоловіків та як вони не підписали повістку, типу "не дочекаєтесь", або про фрази, що у війську за гроші, або, що воювати потрібно президенту, а не їм. Мій чоловік теж не мав досвіду і "не створений для війни", але його не відпустили навіть на декілька днів на день народження дитини, бо нема кому замінити", – написала підписниця режисерки.
Чоловік Ірини Цілик служить у ЗСУ
Вона зізнається, що на початку великої війни навіть не замислювалась над тим, чи чоловіки її подруг воюють, чи залишаються вдома. Але сьогодні їй стає дедалі важче сприймати той факт, що є українці, які навмисно оминають дороги, де роздають повістки, щоб уникнути мобілізації.
У своєму повідомленні жінка також пригадала слова лікарки, яка колись сказала, що краще "зламати ногу, але не відпускати на війну" свого чоловіка. Цілик категорично висловилася проти цього і зауважила, що життя жінок, чий чоловік пішов на війну в самому початку конфлікту, зазнало кардинальних змін, на відміну від родин, "які вирішили вдавати, ніби мобілізація їх не стосується".