Це був мій спосіб подякувати, – зірка топового серіалу "Кохання та полум'я" про свою роль
- Сергій Мітрюшин, актор серіалу "Кохання та полум'я", грає героя з великим внутрішнім світом, віддаючи данину рятувальникам, які щодня ризикують своїм життям.
- Сергій підкреслює важливість українського кінематографа, який переживає трансформацію через війну, потребуючи підтримки та інвестицій для майбутнього розвитку.
Один із найновіших українських серіалів "Кохання та полум'я" уже встиг закохати у себе глядачів. Це історія про людей, які щодня рятують, допомагають та ризикують своїм життям заради інших.
Кіно 24 поспілкувалися з Сергієм Мітрюшиним – актором, який зіграв Макса Бідного у серіалі "Кохання та полум’я" на СТБ, щоб дізнатися більше про його героя, його мовчазну рішучість та те, що робить цю роль особливою для нього.
Дивіться також 7 найнапруженіших трилерів усіх часів, які тримають в напрузі до останньої хвилини
Сергій Мітрюшин про свою роль у серіалі "Кохання та полум'я"
За словами актора, його герой Максим Петрович – це не просто фельдшер, це людина з непростим бекграундом і великим серцем. Йому 37, він родом із Черкас. Він пройшов через розлучення, рідко бачить свого 15-річного сина Артема, але продовжує триматися і не здаватися. У мирному житті – професіонал своєї справи, у кризі – справжній герой. Після бойового поранення на фронті Максим вирішив змінити курс життя й приєднатися до ДСНС.
Це не просто зміна професії – це внутрішній вибір. Перейти від війни до порятунку – значить обрати життя, навіть тоді, коли сам несеш шрами,
– каже Сергій.
"Кохання та полум'я": дивіться онлайн трейлер серіалу
Актор зазначає, що Максим – це людина з величезною внутрішньою силою. За його словами, той ніколи не говорить зайвого, однак його вчинки промовистіші за слова. У ньому, як вважає актор, поєднуються гідність, тиша і рішучість. Він додає, що цей герой – наче присвята всім, хто щодня рятує інших, залишаючись у тіні.
Особисто для мене ця роль – дуже особлива. Мій двоюрідний брат служить у ДСНС, і я з дитинства захоплювався його витримкою. Тому, коли мені запропонували зіграти Максима, я не вагався. Це був мій спосіб подякувати тим, хто щодня ризикує собою заради інших,
– підкреслив Мітрюшин.
Окрім того, Сергій розповів про підготовку до ролі. За його словами, спеціальних тренувань перед стартом зйомок у нього не було, але занурення в професію було максимально глибоким.
Актор розповідає, що під час зйомок їм довелося тісно співпрацювати з реальними працівниками ДСНС, які щодня були поруч на майданчику. Вони не лише стежили за тим, як актори користуються обладнанням, а й передавали справжнє відчуття того, що означає бути рятувальником.
Серіал "Кохання та полум'я" / Фото Пресслужба
Сергій з вдячністю згадує можливість слухати їхні історії, бачити щире захоплення в їхніх очах, коли вони говорили про свою роботу. Саме ці емоції допомогли глибше відчути правду образу – таку щирість не сховаєш навіть за професійним гримом. Щоб ще краще зрозуміти професію, він також перечитав пожежний довідник – не для враження, а щоб усвідомити, якою ціною дається кожен виклик і кожне рішення.
Це не була просто підготовка до ролі – це було занурення у світ людей, які щодня стоять на межі між життям і смертю, залишаючись при цьому надзвичайно людяними,
– каже актор.
До речі, ми зібрали астрологічний портрет героїв нового серіалу "Кохання та полум'я": хто актори за знаком зодіаку
Українське кіно має серце – і воно б'ється навіть у темряві, – про сучасний кінематограф
Сергій зазначає, що український кінематограф сьогодні є дуже особливим. Наші кіноісторії стають глибшими, чеснішими, болючішими – і саме цим говорять до світу.
Що потрібно сьогодні? Підтримка. Як державна, так і приватна. Інвестиції – фінансові й емоційні. Спільні міжнародні проєкти. Платформи, що допомагають відкривати молодих творців. Бо майбутнє нашої індустрії – за тими, хто прямо зараз у бомбосховищі пише сценарій чи мріє зняти свій перший фільм. Українське кіно має серце – і воно б'ється навіть у темряві
– каже Мітрюшин.
Сергій підкреслює, що до 2022 року українська кіноіндустрія стрімко розвивалася: з'являлися гучні прем'єри, амбітні дебюти та історії, які гідно представляли Україну на світових фестивалях. За його словами, вітчизняне кіно поступово знаходило свій голос, стиль та національну ідентичність у кадрі.
Однак, як зазначає актор, початок повномасштабного вторгнення став серйозним ударом для галузі – і не лише в фінансовому плані. Багато митців вирушили на фронт, студії припинили роботу, а сценарії залишилися нереалізованими через нові, щоденні реальні виклики.
Попри це, Сергій наголошує, що українське кіно не зникло – воно змінюється і проходить процес важливої та потрібної трансформації.