Досі мрію про велику роль у великому кіно, – інтерв'ю з Євгеном Лісничим про зйомки та особисте життя

Євген Лісничий – один з найперспективніших українських акторів. Українським глядачам він вже давно полюбився завдяки серіалам, зокрема "Голові", "Реваншу". А нещодавно на Новому каналі відбулася прем'єра серіалу "Сім'я по неділях", де Євген зіграв одну з головних ролей. 

Поки глядачі насолоджуються новою комедійною стрічкою, 24 Канал поспілкувався з Лісничим не лише про прем'єру і зйомки в кіно, а й про особисте життя. Нещодавно актор заручився зі своєю колегою Ангеліною Самчик, тож зовсім скоро в українському шоубізнесі буде ще одне акторське подружжя. 

Теж цікаво Про українські серіали, "Холостяка" і стосунки з актором: відверта розмова з Анастасією Іванюк

Про серіал "Сім'я по неділях" і зйомки в кіно

Євгене, 3 листопада на Новому каналі відбулась прем'єра комедійного серіалу "Сім'я по неділях". Наскільки нам відомо, ваш персонаж з'являється в ефірі не одразу, а десь всередині серіалу. Але займає позицію одного з ключових. Розкажіть про цей проєкт загалом і вашого персонажа. Це щось дуже близьке до вас у житті (за характером) чи глядачі будуть здивовані після перегляду?

"Сім'я по неділях" на перший погляд, легкий комедійний серіал, але насправді дуже життєвий. В ньому зачіпаються важливі та близькі кожному теми: кохання, довіра, обман, родинні стосунки, їх криза, та ін. Це історія однієї родини, в якої, як і в багатьох українських родинах, все складніше, ніж здається. Мій персонаж – Андрій. Він, мабуть, один із найбільш непростих героїв у серіалі. Зовні харизматичний, впевнений у собі молодий чоловік, вміє зачарувати словами. Але в нього є й інша сторона. Яка саме – не скажу (усміхається – 24 Канал). Глядач сам поступово її відкриє для себе. А чи близький він мені? Думаю, частково, але більше все ж ні. Саме тому його було цікаво грати. Частково, тому що ми всі іноді намагаємось виглядати краще, ніж є. Іноді граємо, щоб сподобатись. Але Андрій зробив цю гру реальністю.

Євген Лісничий у серіалі "Сім'я по неділях" / Фото пресслужби

Ви коли-небудь відмовлялися від ролі, про що потім шкодували?

Буває, відмовляюсь. Але потім не шкодую. Іноді відмовляюся від участі в проєкті, бо є інші важливі справи, як, наприклад, поїздка додому до батьків. Шкодую, коли не зміг записати проби на проєкт суто через зайнятість. Буває, просто забуваю про проби, якщо кастинг-директори не нагадують. От тоді справді прикро, бо винити нікого, окрім себе. Але таке буває вкрай рідко.

Що для вас зараз важливіше – зніматися у касових проєктах чи в тих, що мають глибокий сенс?

Важливо – зніматись! У мене нема театру, як постійної платформи, де можна набивати руку. Тому зйомки – це моя головна сцена, моя форма, мій тренаж і спосіб тримати себе в тонусі. Я не завжди розумію, коли проєкт касовий, а коли ні. Мені складно спрогнозувати, чи вистрілить, чи ляже на полицю. 

Досі мрію про велику роль у великому кіно. А касовий чи глибокий, чи глибокий і касовий – як пощастить. Поки що не щастить, але я вірю! І стараюся бути готовим до цього моменту.

Багато глядачів знають вас завдяки ролям у серіалах "Голова", "Реванш". А який проєкт особисто для вас є найзнаковішим?

Для мене всі мої проєкти – частина життя. В сенсі, що я навіть згадую періоди життя не роками, а зйомками. Типу: "Це було ще до "Новенької", або "За часів "Реваншу". Всюди залишилась якась частинка моєї історії: персонаж, обставини, події, які формували мене. Але якщо говорити про "найзнаковіший", як я це розумію, то, мабуть,це серіал "Голова". Надзвичайно рідна й тепла історія з великим бекграундом. Ми вклали всю душу в цей проєкт, тому і згадую його з особливою ніжністю.

Євген Лісничий у серіалі "Голова" / Фото пресслужби

Чи був у вашій кар'єрі момент, який назвали б "точкою неповернення" – коли зрозуміли, що акторство – це назавжди? 

Я пам'ятаю, що такою точкою став момент, коли я вперше зайшов у свій університет. Точніше на консультацію перед вступом. Там сидів один Є. В. Локтіонов з такою усмішкою до вух, наче він мене одного чекав з самого ранку. І те, як він слухав, як я незграбно читаю вірш, підігруючи мені, просто полонило. Було враження, наче я особливий і саме мене не вистачає в цій професії. Така проста річ, здавалося б, але відтоді я жодного разу не засумнівався в професії.

Про навчання в Карпенка-Карого і харасмент у майстерні Висоцького

Ви навчалися у Карпенка-Карого, в майстерні Юрія Висоцького. Цей навчальний заклад тривалий час був в епіцентрі уваги через звинувачення у харасменті. Зокрема ваша колега Станіслава Красовська розповідала, що Висоцький "зламав" багатьох акторів, після чого вони не змогли знайти себе в професії. Чи стикалися ви з жорстокістю та приниженням з його боку чи з боку інших викладачів?

Так, у нашій майстерні траплялися речі, які точно не мали б бути частиною навчального процесу. Детальніше про це можна подивитись у великому інтерв'ю в Аліни Доротюк. 

Я засуджую будь-які неправомірні дії чи харасмент, чи зловживання владою над студентами. Вважаю зайвим і недоцільним будь-яке втручання в особисте життя студента чи його зовнішність. 

Безмежно вдячний за все хороше, що дав мені університет, моя майстерня зокрема, за школу, яку я отримав, і якою користуюся в кадрі й поза кадром. Окрім негативних моментів, у нас було й багато хорошого. Повірте.

Чи був момент, коли ви хотіли піти з професії? І якщо не акторство, то яку б професію обрали?

Ні, я ніколи не хотів остаточно піти з акторства. Бували моменти сумніву чи втоми. Це нормально. Акторська професія – багатогранна. Можна працювати в кадрі, на сцені, в дубляжі, озвучці, ділитися знаннями з іншими. Це все теж акторство, просто з різних боків. Тому навіть коли виникали думки змінити напрям, це були лише коливання в межах професії, а не бажання повністю з неї вийти. Якби не акторство, я б все одно шукав себе в чомусь творчому. Ютуб, тікток, блоги. Мене це все цікавить і подобається. Тож це природне продовження моїх інтересів.

Яка найсмішніша або найдивніша ситуація траплялася на знімальному майданчику?

Це сталося, мабуть, не на самому майданчику, а перед ним. У мене була дуже рання зміна, на 7:00. Я як відповідальний актор вирішив поставити телефон у режим спокою, оцей з місяцем на iphone, знаєте? А виявилося, що в цьому режимі не приходять жодні сповіщення. Жодні! Прокидаюсь – чую, хтось кричить під вікном. Дивлюсь, а це асистентка по акторах Віка. В мене на телефоні – 80 пропущених дзвінків. На годиннику 9:40. І я маю бути на зйомці вже майже як три години. На щастя, знімальна група якось викрутилася, там ще були сцени без мене. Тож "пронесло". Але відтоді – жодних "місяців" на ніч перед ранніми зйомками (усміхається – 24 Канал).

Освідчення в Одесі та майбутнє весілля

Євгене, нещодавно стало відомо, що ви заручилися з Ангеліною Самчик, з чим вас і вітаємо. Чи вже відомо, коли і як святкуватимете весілля? 

Дякую. Ні, поки невідомо. Як Бог дасть (усміхається – 24 Канал).

Пропозицію ви зробили в Одесі. Чому саме там вирішили освідчитись? 

Бо це її рідне місто. І я хотів, щоб цей момент був для неї по-справжньому особливим. Нам якраз пощастило – ми працювали над проєктом, який знімався в Одесі. І якось усе так органічно склалося: улюблене місто, море, робота. Я не міг не зробити це там. Хотів, щоб та мить була не лише романтичною, а й наповненою сенсом.

Ангеліна також акторка. Як професія впливає на ваші стосунки? 

Чудово! Завжди зручно записувати самопроби вдома. Коли мені не можуть додзвонитися кастинг-директори, то пишуть їй. Все дуже органічно. Гадаю, актори – ненайлегші люди, і це ненайлегша професія, тому в побуті їх витримати може стати випробуванням. Хоча, звісно, все й від людей залежить. Але, думаю, актори акторів зрозуміють найкраще.

У кіно досить часто доводиться брати участь у відвертих сценах. Як до цього ставиться наречена? І як ви реагуєте, коли бачити кохану на екрані оголеною чи відбувається поцілунок з іншим чоловіком? 

Ми обоє сприймаємо це як частину професії, нічого більше. Іноді треба і цілуватись, і роздягатись, але вже до цього стійкі. Повага й довіра – ключ.

Євген Лісничий з коханою / Фото пресслужби

Дедалі частіше українські проєкти з'являються на Netflix, а українські актори долучаються до проєктів, які знімає стримінгова платформа. Чи не надходило вам пропозицій знятися в якомусь іноземному проєкті?

На жаль, поки що не надходило таких пропозицій. Як надійдуть – дам знати!

Багато ваших колег зараз долучилися до ЗСУ, деякі поєднують зйомки зі службою. Чи думали ви про те, щоб долучитися до сил оборони? 

Думав.

Які фільми має побачити кожен українець?

На вашу думку, які фільми про війну має побачити кожен українець? 

"20 днів у Маріуполі", "Ми, наші улюбленці та війна", "Зима у вогні", "Атлантида", "Погані дороги", "Кіборги". Це різні за форматом і стилістикою стрічки, але дуже важливі.