"Антидот від "Юриків": Наталка Ворожбит пояснила, чому варто переглянути "20 днів у Маріуполі"

Українська режисерка і сценаристка Наталка Ворожбит ("Погані дороги", "Спіймати Кайдаша", "Кіборги", "Дике поле") сказала, що "20 днів у Маріуполі" – великий фільм. За її словами, "цей фільм потрібно показувати на новорічні й інші свята замість комедій і як антидот від "Юриків".

Читайте  5 класних фільмів про автоперегони, які варто переглянути кожному

Наталка Ворожбит про фільм "20 днів у Маріуполі"

Наталка Ворожбит зазначила, що цей фільм – це один з наших надважливих документів-доказів про злочини Росії.

Розбирати фільм з професійної точки зору – драматургія, герої, монтаж, історія, музика – це треба бути якимось хірургом чи патологоанатомом, нема де взяти цю холоднокровність… Та й цінність фільму ширша за професійну і мистецьку,
– написала вона.

Важливо сказати, що події у фільмі розгортаються довкола облоги Маріуполя у лютому – березні 2022 року під час повномасштабного російського вторгнення. Журналісти з команди Associated Press були останніми іноземними кореспондентами, які знаходилися в оточеному ворогом Маріуполі. Вони документували атаки російських військ на місто, руйнування будівель та трагічні події серед мирних жителів. Зі зібраного матеріалу Мстислав Чернов створив фільм, який має на меті висвітлення правдивого образу подій для майбутнього показу всьому світові. 

"Я дивилась серцем і животом, таке відчуття. Ніби жила страшне те життя. Ключове "ніби", бо не жила і близько. Ніби жила і рахувала дні, які наближали до закінчення фільму, бо знала ж, що їх буде 20. Так було боляче. А коли в кінці з’явився титр, що Маріуполь захопили на 86 день… Тобто через 66 днів після того, як виїхали останні журналісти й автори фільму з Маріуполя… І що немає більше жодних професійних свідчень про пекло, що відбувалося далі. Такого страшного фіналу в кіно я не пригадаю", – зазначила Наталка. 

"20 днів у Маріуполі": дивіться трейлер

"Чи треба українцям це дивитися? Мені особисто дуже треба, бо теплий Київ притупляє, бо треба поповнювати ресурс співчуття і гніву, бачити реальні подвиги й дивитися в очі правді (...). Маріуполь – трагедія. Автор трагедії – Росія. Автори фільму – герої. Фільм – великий. Ідіть і дивіться", – підсумувала режисерка.