Інтерв'ю з Гебріелом Ренджем: як знімали драму про Девіда Бові та чому в ній немає його пісень

10 лютого 2021, 20:00
Читать новость на русском

Вже з 11 лютого в український прокат вийде біографічна драма "Девід Бові: Історія людини з зірок". Чому варто переглянути фільм, як знімалась стрічка та чого чекати глядачам від її перегляду – ексклюзивно для 24 каналу розповів режисер Гебріел Рендж.

Фільм привернув увагу як кіноманів, так і меломанів. І це не дивно, адже Девід Бові був улюбленцем публіки на концертах та в кінотеатрах. Та як артист пережив один з непростих етапів своєї творчості, коли поїздка до США ледь не обернулась творчим фіаско – глядачі побачать у драмі "Девід Бові: Історія людини з зірок".

Не пропустіть 10 найгучніших прем'єр лютого

Перед прем'єрою стрічки 24 канал вирішив поспілкуватись з британським режисером Габріелем Ренджем, який розповів багато цікавих та ексклюзивних фактів про фільм. Зокрема, як брат Девіда Бові впливав на його кар'єру, або ж чому фінальна сцена виступу артиста викличе усмішку у всіх представників знімальної групи. Про це та більше читайте в екслюзивному інтерв'ю з талановитим Габріелем Ренджем.

Доброго дня, Габріеле! Раді вітати Вас з прем'єрою нового фільму "Девід Бові: Історія людини з зірок". Розкажіть, будь ласка, більше про цю новинку кіно, адже українські глядачі тільки готуються її переглянути в кінотеатрах.

Це фільм про етап життя Девіда Бові ще до того, як він став знаменитим. Дія відбувається у 1971 році, коли в нього був усього один хіт, що мав космічну дивакуватість, яка відштовхувала багатьох людей через своєрідну новизну.

У Девіда Бові з'явилась нагода вперше поїхати до Америки, щоб підкорити людей альбомом The Man Who Sold the World. Тур був катастрофічним, адже він потрапив у США і розумів, що немає належних документів, щоб виконати будь-яку пісню. Тому фільм розповідає про цей дуже короткий момент у його житті до того, як Девід Бові здобув світову славу. Стрічка не про найкращі хіти, які ви знаєте.

"Девід Бові: Історія людини з зірок": дивіться трейлер

Ми взагалі створили фільм без музики Девіда Бові. І це означає, що насправді мова йде про дуже визначальний момент у його житті, коли Девід просто намагався з'ясувати, ким він є як митець.

У західних ЗМІ з'являлась інформація, що сім'я Девіда Бові заборонила використовувати його музику у фільмі та не схвалила його ідею. Чи правда це?

Насправді цей скандал був повністю створений пресою. Сім'я Девіда Бові ніколи не говорила нічого поганого про фільм наскільки мені відомо, або принаймні не робила цього, коли тривали зйомки. Єдине, його родичі зазначили: якщо ми створюємо фільм, не можемо використати пісні Девіда Бові. Але ми і так це знали та не планували цього робити.

Фільми "Рокетмен" чи "Богемна рапсодія" наштовхували на думку, що ця стрічка буде такою ж. Але зрозуміло, що це зовсім інший проєкт, такий інтимний фільм про цілком конкретний момент у житті Девіда Бові, а не прокручування його найбільших хітів.

Це цікаво Про зйомки "Мавританця" і наслідки теракту 11 вересня: інтерв'ю з Бенедиктом Камбербетчем

Загальновідомо, що Ви були не тільки режисером, але й сценаристом фільму "Девід Бові: Історія людини з зірок". Це велика рідкість у світі кінематографу. Як у Вас з'явилась ідея для написання сценарію?

Я створював ще один фільм про Девіда Бові, але про іншу главу його життя. Приблизно про той час, який він провів у Західному Берліні у 1977-му. Він мешкав у квартирі з Іґґі Попом упродовж року, і я написав фільм про це. Було досить складно знімати стрічку без використання музики. Деякі продюсери в Лондоні розробили цю ідею з іншим сценаристом – Крістофером Беллом. Тому він був моїм співавтором тепер. Крістофер написав блискучий сценарій про мандрівку Бові до Америки.

Я вирішив рухатися далі, але мене все ж зацікавив той період його життя. Знаєте, у Девіда була ця сімейна історія з психічними захворюваннями. У нього було тітки, які страждали на шизофренію. Також Бові мав брата Террі, який трішки старший за нього та був справді важливою людиною у його житті. Знаєте, Девід навіть брав його з собою на перші концерти, купував йому свої перші записи. Він дійсно повпливав на формування Девіда Бові. Але Террі також мав ці жахливі шизофренічні напади, коли Девід був ще молодим.

Мені здалось це чудовою ідеєю, якщо враховувати, наскільки знаменитим є Девід Бові і наскільки мало людей знають про цю його главу життя, про цю сімейну історію.

Вам вдалось реалізувати все задумане у цьому фільмі?

Що ж, це були не тривалі зйомки, оскільки в нас було мало часу. Невеликий бюджет, тому і час обмежений. Та як кажуть: "Потреба – матір всіх винаходів".

Було дуже весело, бо я реалізував свою мрію, запросивши на зйомки Джонні Флінна, Марка Марона та Джену Мелоун, які, як всім відомо, просто блискучі актори. Це були люди, яких я уявив, коли вперше обмірковував фільм. Тому було великою честю працювати з ними.

Знаєте, малобюджетні фільми – це завжди челендж, коли справа доходить до графіків та бюджету.


Зйомки фільму про Девіда Бові / Фото Sam Coyle

Чому саме Джонні Флінну Ви довірили зіграти Девіда Бові? Чи були у Вас якісь особливі аргументи під час кастингів на користь цього актора?

Для мене було дуже важливо знайти, в першу чергу, музиканта, який би зіграв цю роль. Тому, Джонні, пробач, але це правда. Я хотів знайти когось, хто міг би емоційно передати досвід старту музичної кар'єри, коли доводилось грати в наполовину порожніх залах, поїхати до Америки без відповідних документів, не знаючи, чи хтось насправді тебе розуміє. Джонні мав такий досвід, як музикант. Ви знаєте, він досягнув усього сам у шоу-бізнесі, бо також був чудовим актором. Окрім цього, Джонні Флінн є відомим артистом тут, у Великій Британії.

Мені здається, і візуально Джонні Флінн наче є копією Девіда Бові.

Я думаю, Девід Бові був таким екстраординарним. Він мав такий самобутній стиль, що не впевнений, що хтось може бути насправді схожий на нього.

Для мене не так важливо, щоб хтось мав фізичну схожість з Девідом Бові. Більш вагомо розуміти сутність цього ще юнака. У Джонні стільки природної харизми. Думаю, він почувався добре, коли спробував приміряти довге волосся, контактні лінзи, зубні протези тощо. Дуже швидко з майстерністю Джонні в плані рухів і так далі ти забуваєш, що він не зовсім схожий на Девіда Бові (сміється).


Джонні Флінн в образі Девіда Бові / Фото Paul Van Carter

Як на мене, Джонні Флінн чудово вжився у цю роль. Він навіть написав пісні до фільму "Девід Бові: Історія людини з зірок".

Так, він писав музику. Маю на увазі, співпрацював з композитором щодо кількості партитури. Але також Джонні написав одну пісню, саме ту, яку виконав на перформансі. У цей час ідея була такою, що насправді Девід Бові виконував чимало каверів. Він переспівував хіти Джеффа Бека, які є у фільмі, гурту The Yardbirds, а також його кумира Лу Ріда. Ми з Джонні вирішили, що він напише пісню, яку заспіває. І він створить її, наче це трек Лу Ріда, який тоді виконував Девід. Тобто Джонні грав Девіда, який прикидався Лу Рідом (сміється).

Але це тільки одна пісня, яку він написав. І знову ж таки, це прекрасно, що музикант грав цю роль.

Варто знати The Beatles у кіно: які фільми створили легендарні музиканти

Які ще імпровізації були у Джонні Флінна?

Фільм мав чіткий сценарій. Та це не означає, що не було жодних імпровізацій у діалогах.

Коли Джонні зіграв Девіда в образі Зіггі, від нього потрібно було чимало імпровізацій. Ми намагались уявити упродовж усього фільму, як зіграти людину, яка спершу невпевнена у собі, а потім досягає всього, що Девід Бові мав. Було весело і чудово спостерігати за тим, як Джонні це робить.


Джонні Флінн у ролі Девіда Бові / Фото Sam Coyle

Вам довелось розказати історію однієї з культових постатей у світовому шоу-бізнесі. Чи виникали якісь побоювання у Вас, коли знімався фільм "Девід Бові: Історія людини з зірок"?

Ми знімали фільм, як відомо, без доробку Девіда Бові, без його музики, що для мене розв'язало руки. Це означало, що не було такого великого тиску, який вимагав би використання найбільших хітів артиста, або певної кількості його пісень.

Я люблю музику Девіда Бові, обожнюю її. Знаєте, якщо я хочу послухати його музику, просто включаю записи виступів Бові. Тому мені не потрібен був актор, який перевтілиться у Девіда Бові, аби його музика ожила для мене.

Я відчував величезну відповідальність, намагаючись відтворити його сутність як молодої людини. Але це знову ж таки мова йде лише про спробу дослідити ті відчуття, які, на мою думку, Девіду Бові довелось пережити, коли він вирушив до США у 1971 році. Мій фільм – не великий проєкт, який має на меті задокументувати етап його життя.

Справедливо сказати, що, знімаючи фільми про таких великих музикантів як Елтон Джон, Фредді Мерк'юрі, Девід Бові, є відчуття, наче ти не можеш зняти маленьку стрічку про легендарну людину. Але це можливо. Тому для нас важливо було пролити ясність, що тут мова йде про такий окремий момент у його житті, а не про всю біографію.

"Девід Бові: Історія людини з зірок" не буде мюзиклом, а чуттєвою драмою. Яку ж роль у стрічці відіграла музика?

Пісні, які зазвучать у фільмі, – це кавери, які виконував Девід Бові у цей час. І причина, чому вони надихатимуть або стануть цікавими глядачам, полягає в тому, що вони настільки різні.

Девід настільки щиро грав треки, наче випробовував різні версії себе, намагався з'ясувати, що знають інші, мов приміряв їхні капелюхи, щоб переконатись, чи підходить цей стиль йому. Музика надихала.

Для мене найбільш цікавим були стосунки Девіда з його зведеним братом Террі та те, наскільки важливим він був для Бові. А також як психічне здоров'я родича впливало на нього самого. Це все було важливо, тому ми спробували дослідити це у фільмі.


Новий фільм про Девіда Бові вийде у прокат 11 лютого / Фото Paul Van Carter

Дивіться також Легендарні стрічки Девіда Лінча, які має побачити кожен любитель кіно

Який фрагмент з фільму Вам запам'ятався найбільше?

Чудове питання! Я думаю, мабуть, це фінальний концерт. У нас був щільний графік і дуже обмежений бюджет, тому ми поїхали все знімати до Канади. У Торонто ми знайшли Danforth Music Hall, який схожий на старий клуб рок-н-ролу. Ми не могли собі дозволити масовку на зйомках, тому розмістили оголошення на сторінці у фейсбуці та в пресі, в якому написали: "Приходьте на концерт Девіда Бові та одягніть вбрання у стилі 1970-их" (сміється). Тому всі ці сотні людей, яких ви побачите у фільмі, це просто глядачі, які завітали на зйомки. І це було дуже весело.

Ми відзняли всю цю сцену за лічені 2 – 3 години. Це було дивовижно та водночас весело.


"Девід Бові: Історія людини з зірок" / Фото Sam Coyle

Зйомки проводились у місті Гамільтон, що в годині їзди від Торонто. Колись воно було промисловим містом, не особливо заможним. Та саме тут збереглась архітектура 1960 – 1970-их років. Було важливо знайти такі місця, які відповідали тому періоду у фільмі.

У нас був дивовижний художник-постановник Ейдан ЛаРю, який приділяв увагу кожному костюму. А також фантастична костюмерка Джулія Паткос. Я в захваті від її роботи, це було чудово.


Гебріел Рендж на знімальному майданчику / Фото Sam Coyle

Прем'єра стрічки в Україні запланована на 11 лютого. Як гадаєте, чому фільм "Девід Бові: Історія людини з зірок" повинен побачити кожен кіноман?

Одна з причин, чому цей розділ життя Девіда Бові цікавий для мене, полягає в тому, що це легко забути. Якщо ви маєте артиста такого ж популярного, як Девід Бові, який, можливо, найгеніальніший музикант, який коли-небудь народжувався, легко забути, що був час, коли він був ще не відомим, коли йому було дуже важко.

Знаєте, у Девіда є 16 невдалих синглів. Після цього більшість людей закинули б цю справу, подумали б, що музика не для них, або ж вважали, що рок-кар'єра – не їхнє. Але він продовжував це робити і рухався вперед попри всі невдачі та поразки, не знаючи, що на нього чекає якийсь прорив.

Історія Девіда Бові надихає, адже він мав таку неймовірну рішучість знайти те визнання, про яке ми знаємо.

Було б дуже цікаво побачити Девіда Бові у теперішній час. Адже сьогодні популярність може прийти всього за добу.

Особливо зараз, у 2021 році, слава приходить до деяких людей дуже швидко. Популярність можна отримати завдяки мережі, ютубу, інстаграму. Але тут є змога зробити флешбек у 1971 рік, щоб у молоді не було марних сподівань, що достатньо тільки чогось одного, щоб вони стали відомими.

Якщо ми хочемо взяти урок із життя Девіда Бові, насправді потрібно попрацювати дуже важко, щоб стати відомим як музикант.