5 комедій, які повертають у золоту епоху безсоромного кіно
Жодних складних метафор, тонких психологічних портретів чи героїв, які три години шукають сенс буття. Тут головне – перевдягання, абсурд, максимально дурні ситуації та жарти, які сьогодні можна було б назвати "продуктом іншої епохи".
24 Канал зібрав п’ять комедій, які чудово передають той самий вайб 1990-х і 2000-х.
"Дуже страшне кіно"
Жанр: комедія, пародія, жахи
IMDb: 6,3
"Дуже страшне кіно / Фото imdb
До виходу "Дуже страшного кіно" жанр пародій теж існував, але саме тут автори вирішили, що тонкі натяки – це для слабаків. Фільм нахабно пародіює "Крик", "Я знаю, що ви зробили минулого літа", "Матрицю", "Шосте чуття" та ще цілу армію популярних фільмів і штампів попкультури.
У центрі історії – компанія підлітків, які рік тому випадково вбили чоловіка, а потім вирішили зробити вигляд, що нічого не сталося. Природно, через рік з’являється серійний убивця. Бо якщо вже приховувати злочин, то чому б не зробити це максимально безвідповідально?
Що кажуть критики: Rotten Tomatoes дав стрічці 52%, зазначивши, що вона буквально перевантажена грубим і вульгарним гумором. Але саме в цьому і весь сенс. "Дуже страшне кіно" – це не фільм, який треба аналізувати. Це фільм, який треба дивитися з виразом обличчя людини, що щойно зрозуміла: так, вони справді це сказали.
"Білі ціпоньки"
Жанр: комедія, кримінал, поліцейська комедія, сатира
IMDb: 6,0
"Білі ціпоньки" / Фото imdb
Двоє агентів ФБР Кевін і Маркус Копленди провалюють операцію, а потім отримують шанс врятувати кар’єру. Для цього їм потрібно захистити багатих сестер Вілсон від викрадення.
Є лише одна проблема: сестри відмовляються співпрацювати. Тоді агенти вирішують зробити логічний, цілком професійний і абсолютно нормальний крок — перевтілитися в них. Тобто двоє чоловіків стають блондинками-світськими левицями й намагаються переконати всіх навколо, що вони справжні спадкоємиці мільйонера.
Далі починається те, заради чого цей фільм і передивляються через роки: вечірки, конкуренція багатеньких дівчат, дурнуваті пригоди, романтичні проблеми й двоє агентів, які дедалі сильніше занурюються у власну брехню.
Що кажуть критики: Rotten Tomatoes віддав фільму лише 15% і назвав комедію хаотичною та передбачуваною. Мораль? Іноді критики можуть поставити вам 15%, а народ через 20 років усе одно цитуватиме ваші жарти.
"Будинок великої матусі"
Жанр: комедія, кримінал, екшн, слепстік
IMDb: 5,3
"Будинок великої матусі" / Фото imdb
Мартін Лоуренс грає агента ФБР Малкольма Тернера –майстра маскування, який отримує завдання вистежити небезпечного злочинця. Для цього він має стежити за колишньою дівчиною злочинця.
Малкольм перевдягається у велику літню жінку на ім’я Велика Матусенька і фактично заселяється в її будинок. Далі він змушений не просто вдавати бабусю, а готувати, ходити до церкви, приймати гостей і підтримувати образ, поки паралельно намагається завершити спецоперацію.
Що кажуть критики: Rotten Tomatoes поставив фільму 31%, а критики назвали його комедією, яка значною мірою тримається на одному жарті.
"Не погрожуй Південному Централу, попиваючи сік у себе в кварталі"
Жанр: комедія, кримінал, пародія, чорна комедія
IMDb: 6,6
"Не погрожуй Південному Централу, попиваючи сік у себе в кварталі" / Фото imdb
Шон Веянс грає Ештея, якого відправляють жити до батька в Лос-Анджелес. Там він зустрічає свого кузена Лока Дога – озброєного, абсолютно неадекватного й готового вирішувати будь-яку проблему приблизно одним способом.
Фільм пародіює стрічки про життя в американських районах, зокрема Boyz n the Hood, South Central, Menace II Society, Higher Learning та Juice.
І тут працює головний принцип братів Веянс: якщо певний кінематографічний штамп можна перебільшити – його треба перебільшити ще сильніше.
Що кажуть критики: вони були далеко не в захваті й на Rotten Tomatoes дали фільму лише 32%, зате глядацька оцінка значно вища – 80%.
"Селюки з Беверлі Гілз"
Жанр: комедія, сімейний фільм, романтика
IMDb: 5,1
"Селюки з Беверлі Гілз" / Фото imdb
Формула тут прекрасна своєю простотою: бідний сільський мешканець Джед Клампетт випадково знаходить нафту і стає мільярдером. Після цього разом із родиною він переїжджає до Беверлі-Гіллз.
І ось починається головна проблема: гроші з’явилися, а інструкцію до них ніхто не видав.
Джед, його родичі та друзі намагаються адаптуватися до життя серед розкоші, тоді як навколо них одразу з’являються люди, які дуже зацікавлені в їхніх мільярдах.
Що кажуть критики: на Rotten Tomatoes – 26%. Критики особливо нарікали на грубий гумор і невдалу адаптацію телевізійного оригіналу.
Але якщо вимкнути режим людини, яка прийшла оцінювати кіномистецтво, і просто прийняти той факт, що герої можуть щиро дивуватися побуту Беверлі-Гіллз, фільм стає цілком пристойною дозою ностальгії.
Ну і беріть добірку фільмів 90-х, які ви могли пропустити, але дарма.