На війні загинув актор театру імені Тараса Шевченка Андрій Касьянов

Ольга Паньків

Джерело:

Дніпровський національний театр Т.Г. Шевченка

Основні тези

На фронті загинув молодий артист театру ім. Шевченка, Андрій Касьянов, йому було лише 27 років.
Його трагічна смерть викликала співчуття серед колег та шанувальників мистецтва.
Глядачі висловлюють щирий жаль через втрату актора, який відзначався високою акторською майстерністю.
Андрій Касьянов покинув театр для захисту Батьківщини, проявивши велику відвагу та любов до України.

Андрій Касьянов / Фото Дніпровський національний театр Т.Г. Шевченка

Війна продовжує забирати життя найкращих синів і дочок України. На фронті загинув молодий та талановитий артист Дніпровського національного театру імені Шевченка Андрій Касьянов.

Про трагічну втрату повідомили на офіційній сторінці театру, де він служив і дарував свою майстерність глядачам. Андрію Касьянову було всього 27 років.

Радимо Нашумілий фільм "Конотопська відьма": чесні відгуки перших глядачів

На війні загинув Андрій Касьянов

Раптова смерть актора стала важким ударом для всіх, хто його знав і любив. Біль втрати відчув не лише колектив театру, а й усі шанувальники мистецтва, адже з Андрієм пішов молодий талант, який ще міг зробити великий внесок у культурне життя України.

Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам'ять тобі, Андрію! Пам'ятаємо про тебе, як про людину міцну духом і нескорену. Ти віддав своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні,
– написав колектив театру.

Андрій Касьянов, якому було всього 27 років, залишив помітний слід у серцях глядачів завдяки своїй непересічній акторській майстерності та унікальному співочому таланту. Однією з найяскравіших його ролей стала роль Ніко Піросмані у виставі "Мільйон червоних троянд".

У коментарях глядачі висловлюють щирі співчуття. Ось, що вони пишуть:

"Світла пам'ять! Назавжди запам'ятався в ролі Піросмані, втрачаємо найкращих. Це непоправна втрата для рідних та театру."
"Вічна пам'ять тим, хто загинув молодим. Наша гордість, наша надія і сподівання, наше прекрасне майбутнє – такі ось криваві жнива збирає підла війна. Це несправедливо."
"Маючи якнайбільше переваг над мільйоном його ровесників, він вчинив як справжній лідер! Не ховався, не платив хабарів, не вигадував уявних хвороб. З чистою душею театрала він мобілізувався до війська"

Його колеги згадували про його відвагу та рішучість, які проявилися не лише у творчій діяльності, але й у його рішенні стати на захист Батьківщини. Андрій, не вагаючись, покинув театральну сцену, щоб долучитися до лав захисників України в найскладніший час. Це рішення стало виявом його великої любові до рідної землі та небайдужості до долі країни.