Ідея фільму виникла в Назара Борушка, українського актора і продюсера. Він особисто був знайомий з "Да Вінчі", адже грав головну роль у виставі, де прообразом головного героя став Дмитро Коцюбайло. Про це розповів у розмові з 24 Каналом режисер фільму "Да Вінчі" Володимир Сидько, уточнивши, що Борушко приїжджав до Коцюбайла на базу в Авдіївку у 2017 – 2018 роках і тоді говорив йому, що мріє зняти фільм про його підрозділ.
Дивіться також "За свою свободу треба боротися": пам'яті легендарного Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі"
Сценарій стрічки писали 2 місяці
Однак життя повернулось таким чином, що фільм зняли про бойовий шлях Дмитра після його загибелі на Донеччині. Зі слів режисера, дізнавшись про цю трагедію, Назар Борушко сказав, що необхідно починати працювати над стрічкою, бо поки триває війна, потрібно встигнути записати всіх тих, хто добре знав "Да Вінчі".
Тоді режисер почав роботу над сценарним планом, але основна проблема була в тому, що треба було знайти на цей проєкт гроші. В цьому допомогла Асоціація українських банків, зокрема її президент Андрій Дубас організував фінансування, після чого команда розпочала зйомки.
Сценарний план я писав 2 місяці. Ще декілька місяців ми записували інтерв'ю з героями фільму. Найбільше часу, 5 місяців, зайняв процес постпродакшену – монтажу стрічки. Життя Дмитра було дуже насиченим і цікавим, найважчим було сформувати цю історію такою, щоб вона максимально розкрила його, як людину. Тому що подій в його житті було дуже багато,
– розповів Сидько.
Найважливіші кадри фільму – ті, які зняв за життя сам "Да Вінчі"
Як пояснив режисер, з об'єктивних причин фільм не може тривати 3 – 4 години, адже це не формат серіалу, тому було складно обрати ті сюжети, які б більшою мірою показали, яким був Дмитро Коцюбайло. Тому саме над формуванням драматургії Сидько працював найдовше.
Багато часу пішло й на пошук архівів. Режисер стрічки "Да Вінчі" моніторив все, що було в наявності, починаючи з матеріалів 2014 року. Він намагався знайти певні деталі, відео, інтерв'ю військовослужбовця.
"Найважливіші архіви нашої стрічки – це ті, які Дмитро знімав сам. В нього була встановлена на шоломі камера GoPro. Під час проведення операцій він її вмикав, тому вдалося зафіксувати унікальні кадри. Є сцена, де Дмитро опинився на Куп'янському напрямку, коли ворог наступав на Харків, він спілкувався з місцевими жителями, які були розгублені. Це були перші дні повномасштабної війни, була передана болюча атмосфера тих днів", – розповів Сидько.
З цієї відеокамери Коцюбайла є кадри унікальної операції, коли він та його побратими евакуювали загиблого українського бійця. Ризикуючи в той момент власним життям, вони пробиралися в сіру зону, в напівзруйноване приміщення, аби витягти звідти свого друга.
Найцінніші реакції на фільм
Найбільш цінними реакціями на стрічку про Дмитра Коцюбайла для режисера стали 2, хоча вже чув чимало. Перша реакція була в кінотеатрі "Жовтень", коли відбувся допрем'єрний показ. Друга – та, яку побачив серед українців, які проживають за кордоном.
"В кінотеатрі я останнім спускався сходами, попереду мене йшли військові: жінка і двоє чоловіків. І вони говорили про те, який гарний фільм, що думали, що він буде патетичним, а вийшло правдиво і по-справжньому. Саме такий в мене був задум. Друга найкраща реакція для мене була з боку української діаспори, коли ми показували стрічку за кордоном. Ми організовуємо 1 показ, а там просять ще і ще. От у Великій Британії вже відбулось 4 покази", – поділився Сидько.
Дмитро Коцюбайло з позивним "Да Вінчі" став першим добровольцем, який отримав звання Героя України прижиттєво. Військовий став на захист України у 2014-му, тоді йому було 18 років. Пройшов найгарячіші точки російсько-української війни у складі Добровольчого українського корпусу "Правий сектор". Був командиром батальйону "Вовки Да Вінчі". Дмитро Коцюбайло загинув 7 березня 2023 року в боях поблизу Бахмута у віці 27 років. Біля нього розірвалася мінометна міна, один з уламків влучив у шию.