Вона поділилася своїми враженнями від семимісячного перебування з російським батальйоном на Сході України. За її словами, в Росії окупанти сприймаються як герої, тоді як на глобальному Заході "чомусь" їх дії часто кваліфікують як військові злочини. Трофімова зібралась "кинути виклик стереотипам".
Дивіться також 4 актори-запроданці, які раніше знімались в Україні, а сьогодні підтримують російську війну
На Венеційському фестивалі показали фільм пропагандистки з Russia Today: подробиці
Рупори Кремля стверджують, що документальний фільм "Росіяни на війні" представлений як "абсолютно антивоєнний" проєкт. Вони заявили, що у стрічці російські військові зображені не як агресори, а як "звичайні люди".
Для мене найбільшим шоком було побачити, наскільки вони звичайні. Абсолютно звичайні хлопці з сім'ями, з почуттям гумору, з власним розумінням того, що відбувається на цій війні,
– розповіла Трофімова після презентації.
Утім, Анастасія Трофімова не заперечує, що більшість російських солдатів вирушають на війну переважно з метою заробити гроші. Для багатьох з них фінансовий стимул є основним мотивом, що спонукає їх до участі у бойових діях. А частина військових воює не лише за матеріальну винагороду, а й "заради помсти" за загиблих товаришів.
Фільм показували поза конкурсною програмою Венеційського фестивалю.
Сюжет оповідає про команду медиків, які займаються евакуацією тіл з поля бою. Вони перебувають у глибокому розпачі, коли троє їхніх колег повертаються додому в чорних мішках. Окупанти в стрічці стикаються з постійним розчаруванням через застаріле озброєння і техніку, а також рятуються від стресу алкоголем і цигарками. Вони навіть називають інформацію про війну, яку подають російські пропагандистські медіа, "брехнею".
Щоправда, фільм жодним чином не показує руйнувань та страждань, які окупанти завдають українцям. Один з солдатів у стрічці відкрито заперечує звинувачення у воєнних злочинах, які здійснюють російські війська.
Трофімова ж, яка створювала фільм, також заявляє, що під час роботи над стрічкою вона не помітила жодного воєнного злочину з боку Росії. Однак Анастасія ніколи не дивилася оскароносний український фільм "20 днів у Маріуполі", адже, за її словами, "не було на це часу". Перегляд стрічки Мстислава Чернова точно зміг би відкрити їй очі на правду, яку вона відмовляється бачити.