Про фільм "Як там Катя", зйомки з Зеленським та росіян: щира розмова з Анастасією Карпенко

Анастасія Карпенко впевнена, що стрічку "Як там Катя?" сміливо можна назвати "найкращим, найстильнішим українським повним метром". В інтерв’ю 24 каналу зірка зазначила, що все, що створюється в Україні, має ставати здобутком та бути цікавим.

Читайте наше попереднє інтерв’ю Ця війна почалася з Криму і Кримом закінчиться, – знакове інтерв’ю з Олегом Сенцовим

Інтерв’ю з Анастасією Карпенко 

Анастасія Карпенко – українська актриса, відома за ролями кардіохірурга Оксани Ковальчук у телесеріалі "Лікар Ковальчук" та Дани Романової у шоу "За три дні до кохання". У 2015 та 2017 роках зіграла у проєктах "Слуга народу" та "Леся+Рома" у 2005 році. 

Про фільм "Як там Катя?" та характер головної героїні

Ви зіграли головну роль у психологічній драмі "Як там Катя", світова прем’єра якої відбулася у Локарно. Як фільм зустріла публіка?

Було дуже приємно побачити повну залу людей. На прем‘єрі не було жодного вільного місця! І як нам сказали, це досить нетипово. Після показу стрічки, ми з командою прогулювались містом і мене постійно зупиняли глядачі, які ділились своїми враженнями від фільму.

Щоразу я чула, в якому захваті вони були, казали, що це найкращий фільм фестивалю і найкраща акторська робота. Звісно, це неймовірно тішило.

Розумію, що фільм "Як там Катя?" став особливим для вас. Розкажіть, як розпочалася ваша історія з ним.

Ще п’ять років тому ми познайомились з режисеркою Крістіною Тинькевич. Вона запросила мене разом створити короткометражний фільм Solatium. Натхненна коротким метром, Крістіна задумала повнометражну стрічку. Всі ці п’ять років ми працювали над здійсненням нашої спільної мрії – так народилась "Як там Катя?". А я отримала в подарунок від долі подругу – витончену, надзвичайно розумну й сміливу людину з особливим відчуттям життя і вишуканим смаком.

Творча команда фільму у Локарно / Фото з фейсбуку фільму "Як там Катя?"

Хто ваша героїня? Що вона відчуває?

Мою героїню звати Аня. Вона лікарка швидкої допомоги. А ще вона мати-одиначка, яка з усіх сил намагається "випливти" в цьому житті. Аня – сучасна молода жінка, яка існує в реаліях країни до початку повномасштабної війни та підіймає питання виживання й втрати.

Анастасія Карпенко / Фото з фейсбуку фільму "Як там Катя?"

Самосприйняття спалахує мільярдами вогників щастя, – якими були емоції від перемоги у Локарно 

Майстерне виконання цієї ролі допомогло вам здобути перемогу у номінації "Найкраща жіноча роль" у вищезгаданому одному з найкращих кінофестивалів світу. Ми вітаємо вас з цим. Які у вас були емоції, коли дізналися? Що це означає для вас?

Коли мені повідомили про отримання нагороди, я відчула гордість і радість. Впродовж майже всього свого життя мені доводилось доводити і собі, і іншим, що я на правильному шляху, що в мене це виходить. Тому, завдяки нагородам, твоє самосприйняття спалахує мільярдами вогників щастя – все недарма. Але треба працювати ще старанніше, адже коли ти віддаєш багато, то отримуєш ще більше.

Довідка. Міжнародний кінофестиваль в Локарно – один з найдавніших та найпрестижніших кінооглядів світу, започаткований у 1946 році. Він вважається четвертим за важливістю після Канн, Венеції й Берліна європейським кінофестивалем. За всі роки своєї історії фестиваль відкрив нові імена в кінематографі, зокрема Віллема Дефо, Террі Гілліама, Акі Каурісмякі, Кена Лоуча, Джона Малковича, Сьюзен Серендон та інших.

Нагородження фільму у Локарно: дивіться, як це було

 

"Це правдивий фільм": чому стрічку мають побачити українці 

У мережі цю радісну новину з вами розділило чимало українських режисерів та акторів. В іноземних ЗМІ почали з’являтися рецензії на стрічку. Глядачі пишуть про те, що фільм надзвичайно емоційний і називають його однією з найкращих картин року. Назвіть свої хоча б три причини, чому його мають побачити українці? Що хотіла режисерка Крістіна Тинькевич донести до глядачів?

Насамперед це правдивий фільм. У кожному подиху стрічки глядач побачить себе і своє життя. Це фільм про моральні вибори, які ми робимо кожен день. Вони часто мають свою ціну і не даються легко.

"Як там Катя?" – найкращий, найстильніший український повний метр, і його таким зробили Крістіна та вся команда професіоналів, яких режисерка зібрала навколо себе.

Впевнена, що все, що створено в Україні, має ставати здобутком, бути цікавим, тим більше картина, яку визнано на всесвітньому кінофестивалі і нагороджено двома призами.

У фільмі також знялися актори Тетяна Круліковська, Віктор Жданов, Сергій Кияшко. Що можете сказати про атмосферу на зйомках?

Вони всі – мої друзі та колеги з Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. І вони одні з найкращих акторів та акторок України! На майданчику з ними я була "вдома", де ми разом робили те, від чого здригаються наші серця.

Анастасія Карпенко з Віктором Ждановим / Фото з фейсбуку акторки

Це випробування для мого чоловіка, – що стало викликом під час зйомок

Особисто для вас – що стало справжнім викликом на зйомках?

Я жила думками про Аню декілька років. Вона існувала поряд зі мною. Є і нема одночасно. Постійне перебування в настрої та стані головної героїні було водночас і викликом, і допомогою в роботі. Я не асоціювала себе з героїнею поза камерою, але її внутрішній настрій був моїм. Скоріше випробуванням це стало для мого чоловіка. І я дуже вдячна йому за розуміння та підтримку.

Працюючи над фільмом, я не зустрічалась з друзями, не дивилась фільми, не слухала музику. Аби нічого зайвого не перемикало мене. Перебування з героїнею дозволяло мені бути постійно готовою до існування у кадрі.

Що відомо про прем’єру в Україні 

З нетерпінням чекаємо на нього в кінотеатрах України. Не підкажете, коли ми зможемо його побачити?

Кінотеатральний реліз фільму в Україні запланований на 2023 рік.

Анастасія Карпенко / Фото з фейсбуку фільму "Як там Катя?"

Про участь у російських проєктах та роботу з росіянами 

У вашому творчому доробку також низка російськомовних серіалів, навіть спільного виробництва України з Росією, де знімалися російські актори. Нещодавно ваші колеги Тарас Цимбалюк та Ольга Сумська розповідали про домінування російських акторів в Україні. Мовляв, у них були кращі умови на знімальному майданчику і вдвічі більші гонорари. Чи були випадки, що вас в Україні приймали гірше, аніж росіян? Чи стикалися ви з цим у своїй кар’єрі?

На жаль, знімання в проєктах спільного з росією виробництва було нормою. Я можу перерахувати на пальцях власної руки суто українські проєкти. Безперечно, існувало домінування російських акторів, але дивно, що зараз про це говорять, як про якийсь прихований факт. В українській кіноіндустрії від найвищої шаблі й по сходинці вниз російські актори сприймалися "більш" талановитими, вправними, розумними, а їхні примхи вважалися милими. Це позначалося на умовах роботи й зарплатах, і найприкріше – ставленні самих росіян і керівництва до українських артистів. 

Хто з ваших російських колег писав вам на початку війни? Чи відгукнувся хтось?

Мені написала лише одна близька мені людина – успішна російська акторка. Вона запропонувала будь-яку допомогу, якої я потребую. Я вдячна за це, хоч пропозицією й не скористалася.

"Ми приятелювали на майданчику": про зйомки з Зеленським

Раніше ви зіграли у серіалі "Слуга народу" з Володимиром Зеленським. Якщо пригадати, якою тоді була атмосфера на знімальному майданчику? Чи знайомилися з президентом?

Володимир Зеленський – щира, неймовірно обдарована і проста у спілкуванні людина. Привітна, уважна і ввічлива. Насправді я можу довго перераховувати його чесноти. Ми приятелювали на майданчику і я була вражена його особистістю.

Як Анастасія Карпенко проживає війну 

Розкажіть, як проживаєте війну? Пригадайте, де вона вас застала?

Моя душа розбита вщент. Вже пів року я знаходжусь в іншій країні й не можу дочекатися повернення додому. Весь цей час я не бачила свого чоловіка. Тим часом наша донька росте і не знає, що таке справжня присутність батька в житті. Все це так важко, що інколи здається, я більше не витримаю. Але я не маю права так думати.

Віримо у якнайшвидшу перемогу. Що порадите зараз кожному українцю у такий важкий час?

Я знаю точно, адже це беззаперечний факт, що Україна переможе. Нам треба ще почекати, допомагати і вірити. Віра в перемогу – це наша зброя. Україна розквітне і всі, хто щиро любить цю країну, заживуть на своїй землі. Я всім серцем, по-справжньому відчуваю те, про що говорю.