Про кіно, мовне питання, виховання доньки й особисте життя: щира розмова з Ольгою Атанасовою

У рамках проєкту "Інтерв'ю24" ми мали змогу поспілкуватися з акторкою про її особисте життя, виклики війни та  розвиток українського кіно. Читайте нашу відверту розмову на Кіно 24, де Ольга поділилась своїми думками, переживаннями та натхненням.

Дивіться також Кіно, стосунки з коханим та війна: чесна розмова з зіркою "Конотопської відьми" Тетяною Малковою

Хочеться зіграти у комедії, – про роботу у кіно та плани у професії

Ви – акторка театру та кіно. Що вам ближче: сцена чи знімальний майданчик? Яка з цих платформ дає вам більше натхнення?

Я, насамперед, надихаюсь творчістю, хай то буде знімальний майданчик чи театр. Обожнюю кіно, тому що є залаштунки. Я обожнюю спілкування з дівчатами з грим-цеху, з дівчатами-стилістами. Ти приходиш на майданчик, і вже починається творчість. Ти ще не вийшов на знімальний майданчик, але вже відчуваєш цей кіношний вайб. Обожнюю ці жартики та спілкування з партнерами. Ну і, звісно, сам процес.

У театрі я обожнюю атмосферу творення. Театр – це процес від початку до кінця. Ти на сцені проживаєш ціле життя, від початку до кінця, послідовно набуваючи досвіду. І в цьому теж є кайф, тому що ти проживаєш і надихаєшся життям свого персонажа.

Тож я не можу сказати, що більше люблю. Я захоплююсь творчістю і люблю і те, і інше. Вважаю, що без театру неможливе кіно, бо театр – це така постійна підзарядка, постійна школа, твій тренаж.

Над якими проєктами ви зараз працюєте, і що в них вас найбільше захоплює?

Працюю зараз над проєктом "Кохання та полум'я". Надихають герої, які рятують людське життя. Надихає сам матеріал і моя героїня, бо мені здається, що з усіх ролей вона найскладніша в характері. Коли я читала сценарій, сама була здивована, що моя Ольга витворяє вкінці. Але у неї є своя правда, вона непогана людина.

Щодо театру, у мене багато проєктів. Наразі працюю над двома виставами: "Серцеїдки" і "Дівич вечір".

Ольга Атанасова на зйомках "Кохання та полум'я" / Фото пресслужби СТБ

Які ваші мрії та плани на майбутнє у кар'єрі? Чи є конкретні ролі, які ви хотіли б зіграти?

Плани на майбутнє, мабуть, як і в усіх українців, – це вижити, жити далі, творити у своїй країні для своїх людей, надихати. Також максимально бути в професії, бо я люблю займатися саме своєю справою.

Щодо ролей, дуже хочеться зіграти у комедії. Хочеться щось особливе і непросте, якусь складну особистість. Може, навіть з якимись персонажами на кшталт Джокера, або Харлі Квін в українській інтерпретації.

Сьогодні в Україні зірками стають не лише артисти, а й захисники, працівники ДСНС та інші служби, які допомагають людям жити й Україні – існувати. У серіалі "Кохання та полум'я" спеціалісти ДСНС консультують акторів на знімальному майданчику. Який досвід вам вдалося здобути під час зйомок?

Що герої серед простих людей, які просто говорять і просто живуть, але при цьому кожен день ризикують заради допомоги іншим. Дізналася, що рятувальник – це більш чоловіча професія, бо дуже важко дівчатам носити на собі по 15 кілограмів спорядження. Спілкувалася з диспетчерами, як усе правильно робити. Усі дівчата милі й з почуттям гумору. 

Ольга Атанасова з режисером Віталієм Куксою на зйомках "Кохання та полум'я" / Фото пресслужби СТБ

Яке послання, на вашу думку, має донести стрічка "Кохання та полум'я" до глядачів?

Що, перш за все, ми маємо лишатися людяними, і допомога ближньому – це дуже важливо. Що правда, зрештою, завжди перемагає.

Що вас найбільше вразило у сценарії? Які аспекти спонукали вас погодитися на участь у цьому проєкті?

Моя Ольга – найяскравіший і найнеочікуваніший персонаж. Коли дочитала до кінця, була ну дуже здивована. Тож дивіться і дивуйтеся теж!

Кожен проєкт приносить новий досвід, а кожен новий герой – можливість прожити ще одне життя. Чого ви навчились від своєї героїні в серіалі "Кохання та полум'я"?

Що все найкраще попереду і важливо вчасно зробити вибір.

Про зміни в українському кіно та російських акторів у нашому кіновиробництві

Українське кіно зараз переживає переломний етап. Які зміни, на вашу думку, найважливіші в цьому контексті?

Найбільші зміни в українському кіно – це те, що ми наразі почали робити свій продукт, для своїх людей, зі своїми акторами. Хочеться більше бачити проєктів про видатних українських особистостей. Із задоволенням зіграла б якусь спортсменку чи ще якогось видатного персонажа.

Чи стикалися ви з ситуаціями, коли українських акторів відсували на другий план на користь російських? Як ви це пережили? Чому, на вашу думку, така "тенденція" була можливою?

Цю ситуацію допускали люди, які затверджували саме російських акторів на головні ролі. Я не була обділена ролями, але у мене були такі цікаві ситуації. Це був проєкт "Вітряна жінка", де спочатку була затверджена російська акторка на мою роль, але я переконала режисерку, що маю грати я, і в результаті таки зіграла.

Ольга Атанасова / Фото з особистого архіву акторки

Що, на вашу думку, потрібно зробити для того, щоб українське кіно вийшло на новий рівень? Які зміни можуть допомогти у цьому?

Щоб українське кіно вийшло на новий рівень, треба створювати якісний продукт: потрібні якісні сценарії, хороші режисери та талановиті актори. Якщо така команда збереться, то, мені здається, що проєкт буде успішним. Професіонали мають працювати з хорошим сценарієм. Ну і, звісно, потрібні гроші.

Для змін потрібно орієнтуватися на розумного, сучасного глядача. Тобто робити проєкти не гірше тих, які робить Netflix, щоб вони були справді цікавими та непередбачуваними.

Апетит приходить під час їжі, – про особисте життя

Ваша донечка виховується без активної участі батька. Як ви справляєтеся з цим викликом у поєднанні з вашою кар'єрою?

Я можу сказати, що самостійно виховую свою чудову донечку, і в мене є всі бонуси, бо я для неї на 100% авторитет. Мені вдається поєднувати це з кар'єрою.

По-перше, у нас є комендантська година, тож нічні зміни у нас бувають дуже рідко, а знімальний день – коротший. По-друге, моя донечка вже зі мною грає у виставі, тож ми можемо гастролювати разом. І іноді вона приходить до мене на знімальний майданчик, якщо у мене нічна зміна. Її знають усі актори, і їй подобається зростати в такій атмосфері.

Чи є у вас час і бажання будувати нові стосунки?

Стосовно бажання: знаєте, апетит приходить під час їжі. Щодо часу, наразі у мене дуже мало вихідних, але, знаєте, всьому свій час. Тож, звісно, я не проти, якщо щось "йокне", то почне будуватися. Проте наразі реалізуються нові проєкти.

Ольга Атанасова / Фото з особистого архіву акторки

Які цінності для вас важливі у стосунках, враховуючи ваш попередній досвід?

Мабуть, найбільша цінність полягає в тому, що якщо зі мною хтось буде, то ця людина має внести в моє життя те, чого в ньому немає. Щось нове, щось прекрасне. Бо базові речі я, дякую Всесвіту, можу забезпечити собі та своїй донечці.

З цією людиною мені має бути краще, ніж без неї. Якщо це вже стосується, скажімо, одруження, то я хочу почуватися безпечно і спокійно в цих стосунках.

Я відчула конкретні зміни, – про вплив війни на життя 

Як війна вплинула на вас особисто? Які зміни ви відчули у собі?

Я відчула конкретні зміни. Відчула, що для щастя потрібно не так багато. Що матеріальне втрачає свій сенс, якщо порівнювати з чимось нематеріальним, що багато речей не потрібні, що всі ці бренди-шменди не мають ніякого значення, а найголовніше – це спілкування і живі люди. Що ми разом – сила. Ця війна відкрила для мене людяність. Ну і, звісно, спілкування з моєю донечкою: ми стали з нею набагато ближчими, ніж були.

Що допомагає вам підтримувати емоційний баланс у ці складні часи? Як ви справляєтеся зі стресом?

Від стресу у мене є один рецепт, і він дієвий – це спорт. Я займаюся спортом; якщо немає часу їхати в зал, то я бігаю. Недалеко від дому є стадіон, і я бігаю аж поки думки не стануть на свої місця. Спорт допомагає звільнити голову від непотрібних думок.

Фізичне навантаження рятує дуже сильно, бо ти перемикаєш увагу на зовсім інші речі, і поганий настрій просто кудись зникає. Перемикаєш увагу на своє тіло, на своє дихання. Тому спорт для мене – це просто ліки.

Це не має бути примусово, – важливість мовного питання

Сьогодні багато довоєнних російськомовних проєктів перекладають на українську. Як ви вважаєте, чи варто зосереджуватися на цьому, чи краще створювати нові українські фільми\серіали\музику?

Я вважаю, що треба створювати своє. Мені здається, що музичний світ наразі попереду кіно, бо з'явилося дуже багато крутих виконавців, гуртів, і музика стала дуже-дуже якісною. Цього самого хотілося б від кіно, бо наразі проєктів багато, але хотілося б, щоб вони були кращого рівня. Тому, можливо, краще менше проєктів, але щоб вони були якіснішими.

Чи мали ви труднощі з переходом на українську мову? Як ви адаптувалися до цього?

Знаєте, раніше я вела свій інстаграм російською, мені це подобалося. Практично всі вели соцмережі російською мовою, ну, більшість точно. Мені подобалося жартувати російською, перекручувати слова.

Коли ж я почала вести інстаграм українською, спочатку все було важко. Було важко перекладати слова. Наразі ж мені це вдається дуже легко, і мені навіть більше подобається розмовляти українською в інстаграмі та й не тільки. Тож адаптуюся дуже швидко.

Якщо ти починаєш свідомо адаптуватися, якщо є бажання, то все це приходить. Навіть інколи, якщо в мене пробігають якісь неукраїнські слова, то нічого страшного. Мені здається, що не в цьому річ. Головне, що люди намагаються говорити українською, навіть якщо це суржик. Це круто, що люди свідомо переходять на українську.

Ольга Атанасова / Фото з особистого архіву акторки 

Яка ваша думка щодо мовного питання в Україні сьогодні? Наскільки воно актуальне?

Я вважаю, що це не має бути примусово. Людина має свідомо і поступово перейти на українську мову. Бо, мені здається, коли це робиться примусом, у багатьох людей виникає відторгнення. А коли людям дається вибір свідомо обрати цю мову, співучу та мелодійну, то люди поступово переходять.

Я можу переглядати багато разів, – про улюблені фільми

Чи є фільми або серіали, які ви готові переглядати знову і знову? Що в них вас приваблює?

Я обожнюю добрі фільми про кохання та мотивацію. Мої улюблені, які я можу переглядати багато разів, це "Щоденник пам'яті" – обожнюю цей фільм, "Форрест Гамп" та "Вічне сяйво чистого розуму", де дуже несподіваний Джим Керрі. А з нового, що я подивилася, мені дуже сподобалося "Забери мене на місяць" – дуже круте кіно.

Порекомендуйте три українські фільми чи серіали, які, на вашу думку, має подивитися кожен. Чому саме ці?

Стосовно українських проєктів, то, звісно, "Спіймати Кайдаша", "Перевізниця" – там дуже стильна, гарна картинка, чудова операторська та акторська робота. Те, про що я кажу, коли все зійшлося. І мені сподобався "Будинок "Слово"". Більше б таких проєктів про наших героїв.