Варто усвідомити, хто ми й де ми: інтерв'ю з актором "Мамахохотала" Євгеном Яновичем

Джерело: 24 канал

"Країна сонячних зайчиків" – це проєкт, автором якого є співзасновник та актор студії "Мамахохотала" Євгеній Янович. Завдяки короткометражним фільмам чи інтерв'ю із зірками ініціатива висвітлює 12 соціальних тем та звертає увагу українців на важливі питання. Ці теми, в більшості, не мають гучного розголосу у суспільстві: сексуальна освіта дітей, насильство в сім’ї, фейки, толерантність, захист тварин, кібербулінг, життя після війни, проблеми людей поважного віку, донорство, залежності, екопроблеми, благодійність та натхнення.

Цікаво Екстремальні зйомки "Піку страху" та розвиток кіно в Україні: інтерв'ю з Іванною Сахно

"Країна сонячних зайчиків" – це, в першу чергу, про просвіту. І ми використовуємо не просто нудні повчання, але й творчість. Ми говоримо про важливі речі не заїждженими тривіальними фразами, а креативом та емоціями. Це проєкт про те, що варто усвідомити, хто ми й де ми. А також, що навколо нас. І, маючи усвідомлення, почати діяти", – розповів Євгеній Янович.

Журналісти 24 каналу вирішили поговорити з Євгенієм та дізнатись, які проблеми виникають під час створення соціального проєкту, які теми замовчуються в Україні та чи "модно" взагалі говорити про насилля, екопроблеми та залежності.

Ви зробили 12 інтерв'ю з експертами. Яка розмова запам’яталась найбільше і чому?

Як на мене, не дуже правильно виділяти якесь одне. Кожен з гостей розкривав щось своє, а глядач вже обирає те, що більше цікавить. Комусь корисно послухати про екологію, комусь про насильство і так далі. Але я неймовірно пишаюсь однією парочкою. Це чоловік і дружина: Саша Тодорчук та Марія Артеменко. З Сашею я говорив про захист тварин і вся знімальна група просто годину слухала із роззявленими ротами. Приблизно така ж історія була із Марією, коли ми спілкувались про благодійність. Ідеальна і така неначе сім‘я-приклад.

Розповідаючи про проєкт новій людині, який короткометражний фільм Ви рекомендуєте подивитись першим?

"Мій тато – супергерой". Як на мене, ця робота чітко завантажує у суть проєкту. Але знову ж, побажання з чого почати можуть відрізнятися, якщо я знаю, що конкретно людину може зачепити.

Короткометражний фільм "Мій тато – супергерой": дивіться відео

9 українських режисерів було залучено у проєкт. Чи з усіма у Вас зійшлося бачення фільмів? Корегували Ви їхні роботи чи повністю довірили реалізацію картин?

Звісно, з кожним робота будувалась по-своєму. Христина Сиволап, наприклад, довірила сценарій своїй людині і я мінімально влазив у процес. З деякими дебютантами була чітка реалізація по запропонованому нами сценарію. Власне, задум й був в тому, щоб показати різне бачення. З одним режисером, як на мене, не вийшло б зробити його таким об‘ємним.

Як авдиторія студії, яка звикла до гумористичних проєктів, відреагувала на соціальну тематику?

Ми викладали проєкт на абсолютно новий ютуб-канал. Розуміли, що на основному відео будуть стирчати з усього контенту. В соціальних мережах було багато хороших відгуків. Мабуть, соціальну тематику важко хейтити. Але, звісно, мені б хотілося більшої залученості.

Рекомендуємо також Як знімають фільм Apple-Man, яким зацікавилась Дженніфер Еністон: інтерв'ю з Василем Москаленком

Чи не вважаєте Ви, що говорити сьогодні на соціальні теми стало "модно" і тому медійні люди починають підтримувати проєкти не щирим бажанням, а через те, що "потрібно"?

Відповім словами Світлани Тарабарової: "Мені б хотілося, аби це було модно". Вона це говорила про благодійність, але, як на мене, стосується соціальної тематики в цілому.

Навіть якщо є такі, хто робить це, бо "потрібно" – нехай. Головне, аби це робилося. Зараз у нас відбуваються лише перші кроки. До "модності", на жаль, далеко.

Інтерв’ю з Марією Артеменко та Світланою Тарабаровою: дивіться відео

Скільки часу пройшло від "з’явилась ідея" до "почали планування проєкту"?

У голові я її почав виношувати всередині 2019-го. В листопаді 2019 року розповів хлопцям у студії. Ми зв’язались з USAID, за місяць затвердили. Фактично, з березня 2020-го почали підготовку.

На Вашу думку, якій темі з тих, що Ви підіймаєте, приділено в Україні найменше уваги?

Тут важко відповісти. Адже в моєму інформаційному просторі вони всі виникають. Найменш серйозно, як на мене, ставляться до теми фейків. Ніби всі й розуміють, часто зіштовхуються, але висновків не роблять. Тому я б радив людям звертати увагу на інформаційну гігієну, більше читати книжок і розвивати емоційний інтелект.

Не пропустіть Інтерв'ю з Кері Малліган: як знімали "Перспективну дівчину" і до чого тут хіт Брітні Спірс

Ви ставили перед собою якісь цілі щодо цього проєкту? Чи це був, так би мовити, "проєкт за покликом серця" і хотілось просто його зробити?

Звісно, цілі теж були. Хотілося, аби глядачі дійсно звернули увагу на дані теми. Можливо, хтось задумається і подзвонить на гарячу лінію La Strada, або почне сортувати сміття. Також ставили конкретну ціль по переглядах. Поки ми її не досягли. Проте, фідбек маємо хороший.

Інтерв'ю з Олександром Тодорчуком та Alina Pash / Фото Пресслужба

В одному з інтерв’ю Ви говорили, що хвилювались писати деяким людям щодо участі у проєкті "Країна сонячних зайчиків". Яке повідомлення і кому Ви відкладали найдовше?

Спочатку була якась незручність, але з часом зрозумів, що це нормально просити про допомогу. Тому когось конкретно виділити не можу. Незручно було нагадувати, коли писав, люди читали, але не відповідали. Власне, від деяких зірок відповіді так і не дочекався.

Вам взагалі часто доводилось чути відмови у житті?

Так. Це нормально.

Відмова – це точно краще, аніж нічого, бо це якийсь конкретний результат.

Якщо Ви б могли сьогодні ввечері поговорити з будь-якою людиною за келихом вина на узбережжі Адріатичного моря, хто б це був?

З дідусями своїми поговорив би із задоволенням. Проте, це вже неможливо. Тому спілкуйтесь із рідними, поки маєте таку змогу.

Короткометражний фільм про проблеми людей похилого віку: дивіться відео