Про чоловіка в ЗСУ, серіал "Зв'язок" та відпочинок під час війни: інтерв'ю з Наталкою Денисенко
Уже цієї осені глядачі матимуть змогу насолодитися новим українським серіалом під назвою "Зв'язок". Його незвичайний формат зацікавив багатьох – герої цього проєкту спілкуються одне з одним через відеозв'язок. Одну з головних ролей у "Зв'язку" зіграла українська актриса Наталка Денисенко – вона відверто поділилася досвідом цієї роботи та розкрила деталі зі свого особистого та творчого життя.
- 1Ще не знімали нічого схожого, – про серіал "Зв'язок"
- 2Було дуже смішно, – про атмосферу на зйомках
- 3Ми знімали по 20 – 26 сцен, – про велике завантаження роботою, попри війну
- 4Я сумую, – про відпочинок на морі без чоловіка
- 5Мені дуже пощастило, – про Андрія Федінчика, який в ЗСУ
- 6Він став іншою людиною, – як змінився Андрій за півтора року війни
- 7Він написав дуже обережно, – про пропозицію роботи з росіянами
- 8Робота в кіношників буде, – про українське кіно після перемоги
Під час розмови з 24 Каналом Наталка Денисенко розповіла про те, як ставиться до важливої теми відпочинку під час війни, про її стосунки з чоловіком Андрієм Федінчиком, який зараз в ЗСУ, та про швидкий темп роботи через щільний графік та шалене навантаження. Відверте інтерв'ю з відомою українською акторкою читайте у межах проєкту "Інтерв'ю24".
Це цікаво Про життя театру під час війни, зйомки з росіянами та мову: щире інтерв'ю з Олесею Жураківською
Ще не знімали нічого схожого, – про серіал "Зв'язок"
Уже цієї осені відбудеться прем'єра нового українського серіалу "Зв'язок". Як видно з опису, він не схожий на інші українські проєкти. У ньому герої постійно взаємодіють одне з одним через відеозв'язок. Розкажіть, чи став такий формат для вас новим викликом?
Справді, формат серіалу "Зв'язок" став викликом, бо ще не знімали нічого схожого. І взагалі я не бачила жодного серіалу, знятого в форматі відеозв'язку. За сюжетом, через екрани гаджетів ми спілкуємося з родичами, друзями, а в випадку моєї героїні – з чоловіком. І буває так, що сцени ще не відзняті, тому на знімальному майданчику говоримо, ніби з порожнечею: хтось за кадром читає слова напарника, а ти маєш відігрувати, розмовляючи ніби з ним. Або ж, навпаки, ці сцени були вже записані, тому потрібно грати так, щоб органічно вписуватися в розмову.
Спершу дуже складно було працювати в такому форматі. Та потім ми призвичаїлися. Придумали різні фішки й секрети, щоб сцени мали вигляд, ніби ми реально говоримо по відеозв'язку. І почали працювати з задоволенням.
А коли наша режисерка Міла Погребиська показувала вже відзняті сцени, то ми думали: "Вау, як круто виходить! Так цікаво спостерігати за цим". Тому ми, так би мовити, виклик прийняли й подолали (сміється – 24 Канал).
Кого ви зіграли в серіалі? Розкажіть про свою героїню та сюжет.
Мою героїню звати Іра. За освітою вона бухгалтер, зараз в декреті. Прекрасна мама двох діток і дружина чудового чоловіка, якого грає Рома Міщеряков. Вийшла така гарна, дуже правильна, хороша сім'я.
Після початку війни Іра разом із сусідкою, в якої теж є мала дитина, евакуюються за кордон. А їхні чоловіки лишаються в Україні. І так дві сім'ї живуть на відстані, переживають усілякі труднощі. Я мала схожі відчуття, як і моя Іра, коли ми з синочком виїжджали на Захід України. Далі спойлерити не буду, дізнавайтеся восени на "Новому каналі"!
Було дуже смішно, – про атмосферу на зйомках
На знімальному майданчику ви працюєте разом зі знаковими українськими акторами. Які моменти зі зйомок запам'яталися найбільше?
У серіалі "Зв'язок" дуже крутий акторський склад. Оскільки, за сюжетом, наші з Аліною Кошарною героїні уживаються разом, то й майже весь час на знімальному майданчику я проводила з нею. Більшість сцен відзняли саме з Аліною. А з нашими кіношними чоловіками – Ромою і Дімою Вівчарюком – ми бачилися за кадром.
Проте маю висловити свою любов до Діми за те, як той "мочив" під час зйомок, придумував приколи. У нього ще й персонаж відповідний! Я впевнена, що він буде улюбленцем всіх глядачів. Ми іноді дивилися відзняті Дімою сцени та спеціально висміювали. Бо неможливо було грати одразу після перегляду (сміється – 24 Канал).
Чи траплялися дуже кумедні ситуації?
Були дуже смішні моменти з Аліною. Зазвичай режисерка не каже "Стоп" одразу після того, як зняли сцену. І ми ще щось дограємо. Аліна дуже смішно реагувала на мою імпровізацію. Я могла впасти, наче втратила свідомість, а вона лякалася! І потім сміялася: "Ти мене розколола". Або ніби поцілувала її, а вона дивувалася: "Ти що таке робиш!". Словом, не давала їй розслаблятися (сміється – 24 Канал). Не знаю, чи увійдуть усі закадрові штуки, які ми придумували, в серіал. Але було дуже смішно!
Не пропустіть Змінилося все, – щире інтерв'ю з Анастасією Цимбалару про головну роль у серіалі "Жіночий лікар"
Ми знімали по 20 – 26 сцен, – про велике завантаження роботою, попри війну
Раніше ви говорили, що за день встигаєте зняти 26 сцен. На мою думку, це дуже багато. Чи вистачає вам часу на відпочинок, обід?
Так, за день ми знімали по 20 – 26 сцен, і це шалене навантаження. Добре, що наші зміни не йшли одна за одною. Ми зазвичай знімали блоками: приміром, працюємо два дні в жорсткому режимі, потім відпочиваємо. Тож для нас така робота більш-менш нормальна.
Але я переконана: якби європейські актори потрапили в такі умови, як знімаємо ми, то точно не витримали б і не змогли відпрацювати так, як треба. Бо наше українське серіальне виробництво дуже якісне. Ми справді робимо нереальні речі.
У період між знімальними днями трошечки часу на відпочинок є лише вночі. Звісно, попри шалений режим зйомок, ми встигаємо поїсти. Але річ ще й у тім, що сцени можуть кардинально відрізнятися за сюжетом. І для кожної ми перевдягаємося, перероблюємо зачіски. Тому наші художники працюють у такому темпі: відзняли, готуються до наступної сцени, перевдягнули, перегримували, зробили перестановку – все, знімаємо далі. Дуже швидко. Але ми справляємося!
Я сумую, – про відпочинок на морі без чоловіка
Не так давно ви повернулися із сином з моря. У мережі зазвичай різні думки із цього приводу: хтось не може дозволити собі їхати без чоловіка, або не хоче. Інший відчуває провину. Що ви про це думаєте?
До повномасштабного вторгнення ми разом із сином їздили на море і двічі на рік. А минулого року чоловік вмовляв мене, щоб я відвезла Андрійка на море хоча б раз.
Я мала страшенне почуття провини. У соцмережах почали рахувати, скільки коштує мій готель, скільки я витратила грошей. Але цього року все змінилося, бо я зрозуміла, що не можу зачинити на замок своє життя, а тим паче дитинство синочка.
Як на це реагує ваш чоловік Андрій, який зараз захищає Україну?
Чоловік, звісно ж, лише "за", щоб Андрійко відпочивав і насолоджувався. Жодного дня я не забуваю, що в нас війна. Я доначу та роблю все можливе, щоб наблизити перемогу.
Єдине, що мене бентежить, – це те, що я не можу поїхати відпочивати разом із чоловіком. Він мав відпустку, але його тато захворів на рак. Тому частину часу Андрій витратив на те, щоб доглядати за татом, а іншу – щоб організувати похорон. І мене турбує те, що йде вже другий рік повномасштабного вторгнення, а він так і не відпочив. Дуже хочеться провести з ним час. Я сумую.
Мені дуже пощастило, – про Андрія Федінчика, який в ЗСУ
Нещодавно ми розмовляли з дружиною Олега Сенцова, Веронікою Вельч, вона сказала, що за останній рік бачила чоловіка всього лише 5 разів (два останні з яких – після поранення). Як часто вам вдається бачитися з Андрієм?
Мені трохи більше пощастило в цьому плані, я бачила чоловіка частіше. Він кілька місяців був у відрядженні у 2022 році, потім служив у Києві, потім ще близько п'яти місяців був у відрядженні. І знову повернувся. Я його бачила нещодавно, коли був на навчаннях.
Мені дуже пощастило, що чоловік постійно на зв'язку. Що має змогу відповідати мені, і я дуже це ціную. Хочеться, щоб у нас було звичайне життя, як раніше. Але розумію, що це неможливо в умовах війни.
Що він розказує про службу?
Я не можу розповісти вам про це. Єдине, що скажу: йому подобається, хоч це й важко.
Він став іншою людиною, – як змінився Андрій за півтора року війни
На ваш погляд, чи змінився ваш чоловік за півтора року служби?
Дуже! Іноді думаю, що після завершення війни мені потрібно буде заново знайомитися зі своїм чоловіком. Він став іншою людиною. Але війна змінила й мене, мої погляди на життя, моє ставлення до культури, мови, країни… Абсолютно до всього!
Думаю, всіх дружин військових чекає випробування. Нам потрібно буде вчитися жити разом із нашими коханими заново.
Він написав дуже обережно, – про пропозицію роботи з росіянами
Повернімося ще до роботи: деякі українські актори, наприклад, Петро Крилов нещодавно згадував, що отримав пропозицію ролі російськомовного персонажа, чи то росіянина, який втік з Росії. Вам під час війни пропонували зіграти російськомовних персонажів у фільмі/серіалі зі зйомками за межами України?
Я жодного разу не пробувалася на роль у Росії, тому мене навіть не має бути в їхніх кастинг-базах. Як до, так і під час війни знімалася лише в українських серіалах.
Але вже після повномасштабного вторгнення моєму менеджеру написав російський режисер. Але не російською, а англійською мовою. Він написав дуже обережно й толерантно, пропонував поговорити про якусь роль.
Вже точно й не згадаю. Однак ми не продовжили спілкування. Я категорично відмовилася і зазначила, що ми не працюємо з росіянами взагалі. І на цьому все.
Робота в кіношників буде, – про українське кіно після перемоги
І наостанок: які акторські амбіції та мрії ви маєте на майбутнє – під час війни чи після перемоги? Чи є якісь ролі або проєкти, у яких ви б хотіли спробувати себе?
Знаю, що продовжуватиму працювати в Україні в нашому серіальному виробництві. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, одразу з'явилася думка, що моя акторська кар'єра завершена. Але влітку 2022 року мені зателефонували й сказали, що починають знімати проєкти. Тепер я впевнена, що все буде добре! А після війни взагалі супер!
У нас дуже потужна база: класні оператори, багато локацій, павільйонів, крута техніка, чудові актори. Навіть той же Netflix може приїжджати зі своїми акторами й знімати в нас! Тож робота в кіношників буде. Вірю, що з Україною співпрацюватимуть: купуватимуть наші серіали й дублюватимуть їх у себе.
Чи мрієте про можливість знятися в міжнародному проєкті?
Я впевнена, що матиму міжнародні проєкти. І це не просто мрія, а мета, якої обов'язково досягну. Тож чекаємо наших Героїв, віримо в ЗСУ і робимо все заради перемоги! А після війни ми будемо ще більше цінувати й розвивати наше українське.