24 Канала розповідає як знімали один з перших жахастиків, який обговорюють й сьогодні.

"Психо"

Рік: 1960
Жанр: психологічний горор, трилер, детектив
Режисер: Альфред Гічкок
IMDb: 8,5

Про що фільм "Психо"


Фільм "Психо" / Фото imdb

Секретарка Меріон Крейн викрадає з роботи велику суму грошей і тікає з міста. Через сильну зливу вона зупиняється в майже порожньому мотелі Bates Motel, яким керує сором'язливий Норман Бейтс.

Норман здається просто трохи дивним хлопцем із дуже складними стосунками з матір'ю. Але це саме той випадок, коли фраза "трохи дивний сусід" дуже швидко перестає описувати масштаб проблеми.

Студія не хотіла його знімати

"Психо" створили за романом Роберта Блоха 1959 року. Гічкок настільки зацікавився книгою, що анонімно придбав права приблизно за 9 тисяч доларів. Paramount при цьому проєкт не надихнув: у студії історію вважали занадто відразливою та ризикованою для широкої аудиторії.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на 

Тож Гічкок фактично профінансував фільм сам і відмовився від звичного режисерського гонорару в обмін на частку прав. Бюджет у підсумку склав приблизно 810 тисяч доларів – дуже скромно для відомого режисера того часу. Фільм став одним із найбільших фінансових успіхів у його кар'єрі.

Чому "Психо" чорно-білий

У 1960 році кольорове кіно вже давно не було дивиною. Але Гічкок навмисно зняв "Психо" у чорно-білому форматі.

Причин було кілька: це здешевлювало виробництво, а головне – режисер вважав, що знаменита сцена в душі з червоною кров'ю буде надто жорстокою для цензорів і публіки.

Найвідомішу сцену знімали цілий тиждень

Вбивство в душі триває приблизно 45 секунд, але для нього зробили 78 постановок камери та 52 монтажні склейки. На зйомки пішов цілий тиждень.

І при цьому Гічкок фактично не показує, як ніж входить у тіло. Монтаж, рухи, звук і реакція Джанет Лі змушують мозок глядача самостійно домалювати те, чого на екрані немає.

Для одного кадру ніж навіть піднесли до тіла з невеликою кількістю "крові" на кінчику, а потім відзнятий матеріал пустили у зворотному напрямку, створивши ілюзію удару.

Кров насправді була шоколадом


Фільм "Психо" / Фото imdb

Для крові використали розведений шоколадний сироп Hershey's. У чорно-білому кадрі він мав потрібну густину та виглядав переконливіше за багато спеціальних сумішей.

А звук ударів ножа створювали зовсім не на людях – команда експериментувала з різними продуктами й зрештою використовувала, зокрема, диню касаба та шматок м'яса.

А музики в душі могло взагалі не бути

Гічкок спочатку не хотів музики у сцені вбивства. Композитор Бернард Геррманн усе одно написав той самий пронизливий мотив для струнних і показав його режисерові.

Результат ми знаємо: кілька різких рухів смичка перетворилися на звук, який навіть люди, що ніколи не дивилися "Психо", впізнають приблизно за дві секунди. Весь саундтрек Геррманна записали лише струнними інструментами.

Глядачам забороняли запізнюватися

Режисер наполягав, щоб після початку "Психо" людей більше не впускали до зали. Для 1960 року це було незвично: глядачі часто заходили на фільм посеред сеансу й залишалися до моменту, який уже бачили.

Гічкок боявся, що запізнілі вимагатимуть побачити Джанет Лі, яка була головною зіркою рекламної кампанії. Тому біля кінотеатрів буквально попереджали: після початку сеансу – жодних входів. Так одна рекламна кампанія фактично допомогла змінити саму культуру походів у кіно.

І навіть унітаз став маленьким скандалом

Сьогодні це звучить абсурдно, але "Психо" вважають одним із перших великих американських фільмів, де показали змивання туалету. Для консервативного Голлівуду початку 60-х навіть це вважалося дещо непристойним.

Через десятиліття "Психо" залишається одним із найвпливовіших трилерів в історії. У рейтингу Sight and Sound 2022 року він посів 31-ше місце серед найкращих фільмів усіх часів за голосуванням критиків.

Раніше ми розповідали як знімали фільм "Сніданок у Тіффані".