Шлях від травми до правосуддя: чому варто подивитися фільм "Сліди"
Нова режисерська робота Аліси Коваленко ("Аліса в країні війни") та Марисі Нікітюк ("Коли падають дерева") – документальна стрічка "Сліди" – вже завоювала популярність на європейських кінофестивалях та підкорила міжнародних глядачів.
Першими в Україні стрічку побачать гості фестивалю Docudays UA (5 – 12 червня), а згодом – на Миколайчук OPEN у Чернівцях у рамках позаконкурсної програми "Невигадане". Світове визнання фільм здобув нагородами на Берлінале та міжнародному кінофестивалі Movies That Matter у 2026 році. 24 Канал розповідає чому варто подивитися фільм.
Теж цікаво В Україні вийде новий документальний фільм про легендарного Кузьму Скрябіна
Зміна фокусу з ролі жертви на силу опору та солідарність
Фільм виходить далеко за межі сухої фіксації воєнних злочинів Росії та систематичного використання сексуального насильства як зброї. Його головна цінність – зміщення акценту на спільноту жінок, які відмовляються мовчати. На прикладі історії Ірини Довгань, колишньої економістки та власниці салону краси, яка після полону у 2014 році очолила правозахисну організацію SEMA Ukraine, стрічка показує формування «кола мужності». Фільм демонструє, як постраждалі трансформують спільний біль у потужну силу для взаємопідтримки, відновлення та боротьби за справедливість на деокупованих територіях.
"Сліди": дивіться онлайн трейлер фільму
Унікальна синергія авторок та їхній особистий досвід
Глибоке та емпатичне занурення в тему забезпечене бекграундом творчої команди. Режисерка, сценаристка та операторка-постановниця Аліса Коваленко сама пройшла через полон на Донбасі у 2014 році та перенесла насильство, тому цей проєкт є для неї глибоко особистим маніфестом. Співрежисерка Марися Нікітюк привнесла у фільм досвід роботи з воєнною травмою, який вона здобула під час проведення арт-терапевтичних курсів для підлітків у благодійному фонді "Голоси дітей".
Мозаїка реальних історій людей різних професій та регіонів
"Сліди" створюють багатогранний і чесний колективний портрет українського суспільства через долі шести конкретних жінок із Київщини, Херсонщини та Донбасу, які зіткнулися з катуваннями, починаючи з 2014 року. Глядач бачить війну не через абстрактну статистику, а через призму життєвих історій абсолютно різних людей: державної службовиці районної адміністрації Ольги Черняк; підприємиці Тетяни Василенко та Галини Тищенко; фермерки Ніни; колишньої вчительки української мови та літератури Людмили Мефодіївни Мимрикової.
Найвищий рівень міжнародного визнання та історичний прецедент
Стрічка здобула безпрецедентний успіх у європейському кіносекторі. На 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, де 16 лютого 2026 року відбулася світова прем'єра, "Сліди" вибороли Приз глядацьких симпатій (Panorama Audience Award) у документальній секції, випередивши 11 інших кіноробіт. Це перша головна нагорода для українського фільму в програмі Panorama за всю історію. Окрім цього, у 2026 році картина отримала Гран-прі журі в документальному конкурсі фестивалю Movies That Matter та спеціальну відзнаку на престижному огляді Millennium Docs Against Gravity.
Міжнародна копродукція та висока якість виробництва
Фільм створено зусиллями української компанії 2Brave Productions (продюсерки Ольга Брегман, Наталія Лібет) та польської Message Film. Над стрічкою працювала велика міжнародна технічна команда: монтаж забезпечили Нікон Романченко та польська фахівчиня Міленія Фідлер, а музичний супровід написав композитор Войцех Фрич. Про високу художню цінність проєкту свідчить і те, що французький мовник Arte викупив права на показ фільму ще на етапі його виробництва.
Важливість цього успіху для культурної дипломатії підтверджують і слова продюсерок Ольги Брегман та Наталії Лібет: "Ця відзнака стала першою перемогою – і особливо цінно, що це саме нагорода аудиторії, визначена голосами глядачів. Вона є ще одним доказом того, що українське кіно знаходить глибокий відгук у міжнародної публіки".