"Ми були рекрутами" – фільм у жанрі мок’юментарі, що поєднує художній вимисел та реальні документальні кадри, зняті військовими 3-ї ОШБр в ході виконання реальних бойових завдань, інформує 24 Канал. Про що йдеться у стрічці – розповідаємо далі.
До теми Для тих, хто любить азарт і пригоди: 4 фільми, в яких показали реальні казино
FAVBET системно підтримує ЗСУ, забезпечує армію транспортом, дронами, високотехнологічним обладнанням. Це – наш обов’язок. І так само нашим обов’язком як українців є пам’ять про тих, хто щодня ризикує своїм життям заради нашої свободи. Фільм Любомира Левицького саме про цих людей. Тих, хто обороняв Київ, звільняв Херсон, а тепер б’є ворога на сході. Їхні імена та історії гідні того, щоб їх знала вся Україна,
– коментує директор з розвитку бізнесу FAVBET Сергій Дзекунов.
"Ми були рекрутами": дивіться трейлер
В центрі сюжету – 19-річний юнак з позивним "Журналіст". Він приймає рішення стати до лав ЗСУ, щоби "увірватись у вирішальну битву". Так він стає одним з рекрутів бригади та водночас – інтерв’юером, що через розмови з побратимами під час бойового виходу розкриває для глядачів особисті історії кожного з них.
Завдяки "Ми були рекрутами" глядачі зможуть зазирнути за лаштунки життя підрозділу / Фото FAVBET
Під час розмови з "Журналістом" бійці бригади постають не просто як абстрактні герої на захисті Батьківщини, а як звичайні люди зі своєю філософією, поглядами, мріями і характерами. Завдяки "Ми були рекрутами" глядачі зможуть зазирнути за лаштунки життя підрозділу та розділити з його бійцями момент запеклої боротьби, виснажливих тренувань, братерства та гумору.
Для Любомира Левицького стрічка стане другим з початку повномасштабного вторгнення документальним фільмом / Фото FAVBET
Для Любомира Левицького, українського кінорежисера з унікальним баченням, нова стрічка стане другим з початку повномасштабного вторгнення документальним фільмом. Дебютом була короткометражка "Йди за мною".
"Ми були рекрутами" обіцяє бути набагато масштабнішою, однак так само щирою та захоплюючою історією.
Сьогодні мало просто зняти черговий фільм. Натомість важливо розповідати історію, яка болить кожному українцю та несе певну місію. Саме тому я і обрав жанр псевдодокументалістики з реальними фактами, що були доповнені видовищними постановочними сценами та ігровою частиною. Це новий для України жанр, який точно запам’ятають глядачі. Так само як запам’ятають історію наших героїв,
– розповідає Любомир Левицький.