Режисерка проєкту, Дар'я Дрюченко, розповіла про фільм і поділилася маловідомими фактами про його героїв. Більше дізнавайтеся в матеріалі 24 Каналу.
Дивіться також 5 іспанських серіалів на Netflix, від яких не можна відірватися
Чому Дар'я Дрюченко вирішила зняти фільм "Що далі?"
На початку війни Дар'я перебувала у Відні й була на останньому місяці вагітності. А після народження сина зрозуміла, що не може сидіти, склавши руки, та почала розмірковувати, яким чином допомогти рідній країні. Це було важко, адже фізично режисерка була за кордоном. А спілкуючись з європейцями, бачила, що далеко не всі розуміють, що відбувається в Україні насправді. Тому вирішила зняти фільм, де показала всю правду про російську агресію та її наслідки.
Картина "Що далі?" демонструє жахи, які довелось пережити населенню Харкова у перші місяці війни. Це історії трьох сімей, які змушені майже три місяці перебувати у харківському метро рятуючись від російських обстрілів. Але насправді – це кіно про кожного українця,
– каже Дар'я Дрюченко
"Що далі?": дивіться онлайн трейлер фільму
5 цікавих фактів про фільм
- На етапі планування та підготовки до знімання над проєктом працювали двоє українських режисерів, а Дар’я Дрюченко, разом з австрійським партнером, виступала як співпродюсер фільму. Проте життя склалося так, що Дар'ї довелося взяти на себе роль режисерки проєкту. Знімання фільму були повністю організовані та керовані в онлайн-режимі через те, що Дар'я перебувала у Відні.
Оператор Руслан Богдан та його команда асистентів, механіків та звукорежисер працювали у Харкові. Щовечора вони присилали мені відзнятий матеріал. Я його дивилася, писала кілометрові правки та побажання: що потрібно дозняти, чого не вистачає, що хочеться побачити... В такому режимі нон-стоп ми працювали три місяці,
– поділилась Дар'я.
- Фільмування "Що далі?" відбувалися у місті, яке щодня потужно обстрілювали російські війська. Кілька разів проєкт був на межі закриття. Режисерка поділилась, що бували випадки, коли їхня знімальна група у Харкові дивом залишалася вцілілою: "Ми всі розуміли, що працювати під обстрілами небезпечно, але так ризикувати життями команди й бути відповідальною за сім'ю кожного – це був стрес. Після цього випадку запропонувала зупинити виробництво фільму. Але хлопці мене заспокоїли та робота продовжилась."
- Спочатку у фільмі "Що далі?" планували знімати приблизно 20 людей. Але обрали трьох. Наприклад, за кадром залишилась історія 80-річного чоловіка, який і досі пам'ятає наслідки Другої світової війни.
Задум був такий: цей герой зробить у фільмі арку з відсиланням до жахів Другої світової війни. Але під час роботи ми зрозуміли, що персонаж не рухається далі, тому вирішили відмовитися від цієї сюжетної лінії,
– ділиться режисерка.
- Не увійшла у фільм також історія двох волонтерів – хлопців з харківського району Салтівка, який росіяни практично зруйнували обстрілами. Режисерка Дар'я зізналась, що, цей матеріал заслуговує на окрему стрічку.
- У документальному фільмі знявся студент п'ятого курсу медуніверситету Сергій Алхімов, який організував медпункт на платформі станції метро та отримав почесну медаль від президента України.
На початку зйомок Сергій був 21-річним студентом і обслуговував півтори тисячі людей у метро. Що цікаво, він планував стати кардіохірургом, але наразі став акушером-гінекологом. За свою роботу Сергій отримав не лише відзнаку президента, а ще й пройшов курси підвищення кваліфікації у Кембриджі,
– розказала Дар'я Дрюченко
Режисерка зізналась, що вважає за потрібне знімати зараз фільми на таку тематику, попри дискусії, які точаться. Вона впевнена, що людям сьогодні, як ніколи, потрібно вірити у хепі-енд. І у цьому фільмі він буде.