Бісило примирення після 2014 року, – Ірина Мак про росіян в кіно та зйомки серіалу "Я – Надія"
На річницю повномасштабного вторгнення Росії, 24 лютого 2023 року, відбудеться прем’єра чотирисерійної воєнної драми "Я – Надія". Серіал розповість про відчайдушних медиків екстреної допомоги. Одну з головних ролей зіграла зірка "Спіймати Кайдаша" Ірина Мак. Про 12-годинні зйомки з повітряними тривогами, її героїню та російські наративи у кіноіндустрії – читайте в інтерв’ю актриси з 24 каналом.
В розмові з нами актриса розповіла, що "Я – Надія" – перші зйомки серіалу в Україні. Він розповідає про перші місяці цієї війни, зокрема лютий – березень, про долі людей, про жах, який довелося пережити кожному з нас. Ірина Мак зіграла у проєкті роль матері, що має прототип єдиної жінки в Україні, яка є водієм швидкої допомоги.
Читайте наш попередній ексклюзив "Щедрик" варто подивитися, – відверта розмова з режисеркою фільму Олесею Моргунець-Ісаєнко
За сюжетом серіалу, молода фельдшерка Надія, не зважаючи на реальну небезпеку та вмовляння про евакуацію, вирішує залишитися в оточеному окупантами Харкові. Жінка не уявляє, що чекає на неї найближчим часом — безсонні ночі на службі, болючі втрати, щоденний ризик заради порятунку інших і зустріч з ворогом віч-на-віч.
Режисер проєкту Денис Тарасов наголосив, що "автори надихнулися реальною історією дівчини, яка, попри юний вік, проявила стійкість та абсолютну відданість своїй справі у найжахливіший для країни час".
Знімальний процес під час воєнного стану – інший. Команда серіалу відмовилися від масштабних екшн-сцен з вибухами та не знімали біля інфраструктурних об’єктів. А для того, щоб оператори могли знімати на деокупованих територіях Київської області, деякі локації навіть розміновували спеціалісти.
Запрошення у проєкт для Ірини Мак стало справжньою несподіванкою, адже актриса не думала, що зйомки "Я – Надії" розпочнуться раніше, аніж закінчиться війна. Її робочий день тривав 12, а то й 14 годин. Як зазначила актриса, у неї були ненайскладніші зйомки, проте морально і фізично було важче її колегам – знімали в дощ та холод дуже стресові епізоди – прильоти та історії з пораненими. Більше про проєкт та другі зйомки з Антоніною Хижняк – читайте у нашій розмові з Іриною Мак.
Інтерв’ю з Іриною Мак про серіал "Я – Надія"
Довідково. Ірина Мак – українська акторка театру та кіно. Народилася 1970 року у Києві. 1994 року закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Одразу після навчання почала працювати у Київському театрі драми й комедії на лівому березі Дніпра. У творчому доробку актриси – понад 50 фільмів та серіалів (серед яких: "Носоріг" та "Номери" Олега Сенцова, "Спіймати Кайдаша" Наталки Ворожбит, "Чемпіони з підворіття" Ахтема Сеітаблаєва та інші), а також майже 25 театральних ролей (у виставах: "Батько", "Дім", "Гарантія 2 роки" тощо).Як це – повернутися до кар’єри акторки
Пані Ірино, до війни у вас було насичене життя – репетиції, вистави, зйомки, гучні прем’єри. Як з професією тепер?
Власне, як у всіх зараз. Індустрія практично стояла на паузі. "Я – Надія" – перші зйомки серіалу в Україні. До цього я знялась за кордоном в одній з головних ролей. Це фільм про війну в Україні, який має назву "Своїми очима", за участю українських і литовських акторів. Наскільки я знаю, він вже вийшов.
У театрі поки що мої вистави не йдуть, тому що дівчата, з якими я грала, зараз за кордоном зі своїми дітьми. Скоро мають повернути виставу "Батько".
Зауважте 17 найпопулярніших фільмів та серіалів, які варто завантажити на вечір без інтернету
Зйомки серіалу "Я – Надія", в якому ви зіграли одну з головних ролей, завершилися місяць тому. Що для вас означає цей проєкт?
По-перше, це робота, яка дає можливість розповісти історію, натхненну життям реальної людини – 22-річної фельдшерки, яка на початку повномасштабного вторгнення працювала в Харкові. Це серіал про перші місяці цієї війни, про долі людей, про жах, який довелося пережити кожному з нас.
Ну і звісно, це задоволення бути на знімальному майданчику... Здавалося, зйомки розпочнуться не раніше ніж за рік після того, як закінчиться війна. Тому запрошення у проєкт стало для мене приємною несподіванкою.
Пам’ятаєте, як вам запропонували знятися у серіалі?
Мені зателефонували, ми домовилися, що я прочитаю матеріал і зроблю самопроби. Пройшло небагато часу і відбулись парні проби, після яких стало відомо, що мене затвердили. На той час я лікувала своє зламане плече, воно було ще неробоче (Сміється). Але я погодилася на участь, бо робота – це те, що відволікає, змушує бути у формі.
Кого у серіалі "Я – Надія" зіграла Ірина Мак
Розкажіть більше про вашу персонажку, її внутрішній світ та риси характеру.
У мене роль мами головної героїні. Наскільки я знаю, вона має прототип.
Я з нею не знайома, але продюсери сказали, що це єдина жінка в Україні, яка є водієм швидкої допомоги. До того ж вона – мама тієї самої дівчини, історія якої підштовхнула авторів до написання сценарію.
Моя героїня звичайна і водночас незвичайна жінка. Вона ніжна, любляча мати, але в екстремальних ситуаціях може бути жорсткою. Знає, що робити й бере все у свої руки.
До війни ви виконували ролі у різних картинах – від комедії “Спіймати Кайдаша” до кримінальної драми “Носоріг”. Роль у драмі "Я – Надія" схожа на якийсь з ваших попередніх проєктів? Чи це абсолютно новий досвід у вашій творчості?
У ній є потрошку від усіх – трохи від мене, трохи від інших персонажів. Якщо ви маєте на увазі "Кайдаша", то – ні, це зовсім інша людина. Якщо порівнювати з героїнею фільму Олега Сенцова "Носоріг", то десь вони схожі. Там теж жінка, яка гарувала все життя, самостійно виховуючи трьох дітей.
У чому ви бачите схожість героїні серіалу із собою?
Про мене інколи кажуть, що я досить жорстка. Але то зовні… (Сміється). Ця жінка теж така. По-перше, вона сильно любить свою доньку, так само як і я сина (Сміється). По-друге, вона, так би мовити, кризовий менеджер на роботі та в родині. Їй може бути страшно, але паніки немає. Це схоже на мене, бо перше, що в мене вирішується – що робити. Паніка – не моє, хоча по-різному буває…
До речі Український фільм "20 днів у Маріуполі" отримав приз на кінофестивалі у США
Як тривали знімальні дні під час війни
У багатьох сценах ви – в машині "швидкої", а в житті кермувати вмієте чи доводилося вчитися?
Шкода, але кермувати я не вмію. Якби ще був автомат, можна було спробувати. Але в нас були реальні карети "швидкої" – на механіці, а ця машина досить важка у керуванні. Тому у сценах на вулиці мене заміняв наш адміністратор Рустам. Коли потрібно було їхати швидко, виїжджати, розганятися, це робив мій прекрасний дублер в перуці (Сміється). Сцени за кермом, де необхідно було проговорювати текст, знімали зі мною у "кубі" ("Куб" – лед-екрани у формі куба, на які виводяться попередньо створені віртуальні декорації, – 24 канал).
Ірина Мак на зйомках "Я – Надія" / Фото 2+2
У серіалі ви зіграли разом з Антоніною Хижняк. Як це – знову бути разом на знімальному майданчику?
Я дуже люблю Тоню. У нас прекрасні, теплі відносини. Було одне задоволення зустрітися з нею знову на майданчику. За сюжетом ми з нею колеги, вона – нова фельдшерка у "швидкій", де працює моя донька. Хоча ми майже не перетинаємося по роботі, війна та обставини зближують нас.
Стрічку знімали в Києві та області, зокрема в Ірпені. Розкажіть про зйомки. Скільки тривав ваш робочий знімальний день? Чи змінився знімальний процес, враховуючи воєнний стан?
Робочий день тривав, як завжди, 12 годин, інколи 14. Великої різниці я не відчула, звісно, окрім того, що часом були повітряні тривоги. Але в мене були не найважчі сцени. Складніше було моїм колегам, бо вони знімали в холод і дощ дуже стресові епізоди – прильоти, пожежі, історії з пораненими, загиблими, полон. І морально, і фізично це було важко.
Які російські наративи треба викорінити з українського кіно
Цьогоріч команда проєкту також прийняла рішення відмовитися від старої, запозиченої у російського кіновиробництва, традиції розбивання тарілки перед стартом знімального процесу. Зйомки розпочались із символічного підписання акторами та знімальною групою українського прапора. Це справді дуже важливо і символічно. Дякуємо вам за це. І принагідно спитаю – чи є ще якісь російські наративи в українському кіно, які варто викорінювати, на ваш погляд?
Є неприйнятний наратив – знімати російських акторів. Це має бути заборонено раз і назавжди. Вони знімалися тут постійно, причому у центральних ролях. Весь ринок був на Росії. Про це треба забути. Інше питання, що є актори, які відкрито висловилися проти Росії, поїхали звідти ще раніше. То інша ситуація.
Мене страшенно бісило примирення після 2014 року.
Коли в якийсь момент росіян тут не стало, а потім вони почали їхати в Україну "пачками", знову зніматися у головних ролях. Вони – зірки, а ми – другорядні. Їхні умови праці й наші – були небом і землею. Це має бути закінчено. Це наша Країна, і в нас величезна кількість розкішних акторів. Ми здатні робити якісне українське кіно! І про це світ вже знає!
Бекстейдж зйомок серіалу "Я – Надія" / Фото 2+2
Окрім "Я – Надія", яку ми скоро побачимо, та "Спіймати Кайдаша", який всі, безперечно, люблять, які українські серіали ви б порадили переглянути? Назвіть декілька гідних українських проєктів.
На жаль, за минулий рік я не бачила жодної прем’єри. З прем’єр у 2021 році мене вразив фільм "Погані дороги" Наталки Ворожбит. Вразив, перш за все, режисурою, акторськими роботами й абсолютною правдою, яка багатьма не сприйнялась.