Анонсована стрічка вийде в український прокат уже 15 січня. На неї витратили близько 70 мільйонів доларів, а міжнародна промо-кампанія вже викликала в індустрії захоплення. Фахівці стверджують, що кіно-маркетинг більше ніколи не буде таким, як раніше.

Лєна Бассе ексклюзивно поспілкувалась із творчою командою фільму "Марті Супрім. Геній комбінацій" у лос-анджелеському готелі Hollywood Roosevelt, де майже сто років тому провели першу церемонію Оскар. Виробринцтвом стрічки займалась студія А24.

Може зацікавити Попри шквал критики: хто з акторів "Гри престолів" задоволений фіналом серіалу

В ексклюзивному матеріалі 24 Канал розповість про усі деталі, які ще досі невідомі публіці й дасть відповіді на питання, які могли ховатись у період очікування виходу фільму з Тімоті Шаламе.

2025 рік став моментом творчого зсуву. Брати Сафді – тандем, який подарував світові кримінальний трилер "Неграновані коштовності" із Адамом Сендлером, – уперше пішли різними шляхами. Джош пояснив це просто: "Ти багато років працюєш поруч із людиною і раптом розумієш, що хочеш робити інше. Це природно. І боляче".

Бенні Сафді зняв "Незламний" із Двейном Джонсоном (де, до речі, зіграв Олександр Усик), а Джош Саффді створив "Марті Супрім". На поверхні це два фільми про спорт, але спорт в обох фiльмах – лише форма, мова тіла, драматургія руху.

"Марті Супрім" дещо нагадує "Неграновані коштовності", але без виснажливої токсичності, яка робить повторний перегляд картини майже неможливим. Джош Сафді створив фільм, у який хочеться повернутися. Можливо, тому що головний герой, Марті Маузер, менш саморуйнівний. Можливо, тому що його одержимість чистіша. А можливо, тому що його грає Тімоті Шаламе, одночасно чарівний і навмисно непривабливий.

Зараз ми бачимо Шаламе без його фірмових кучерів, обрізаних для нової частини "Дюни", з напівпідлітковою худорлявістю і легкою втомою у погляді. Він виглядає молодшим, ніж будь-коли. Важко повірити, що Тімоті уже тридцять років.

Тімоті Шаламе у фільмі Тімоті Шаламе у фільмі "Марті Супрім. Геній комбінацій" / Фото Green Light Films

Хоча i y стрічці він зовсім не той Тiммi, якого ми бачимо на червоних доріжках. У його персонажа проблемна шкіра, вiн носить товсті окуляри. Мартi, – мабуть, найменш привабливий образ у його кар'єрі і водночас один із найсильніших.

Події розгоратимуться у 1952 році. Головний герой – Марті Маузер, який працює у взуттєвому магазині. У нього немає жодних впливових зв'язків чи статків, які могли б покращити рівень життя. Його життя нагадує дні бабака – кожен день одне є те саме – сварки, обслуговування клієнтів, задушлива квартира, де живе мати, яка готова задушити своєю любов'ю, та постійний тиск від дядька.

Та Марті живе головною мрією життя – стати найкращим гравцем у настільний теніс у світі. Та у США цей вид спорту не вважають серйозною справою, через що хлопець отримує додаткові труднощі.

Крім того, у Маузера є дівчина, яку зіграла Одесса Азайон. Він розуміє, що у цих стосунках немає майбутнього, хоч як би йому не хотілось стати особливим для неї.

Та раптом фортуна повертається до продавця взуттєвого магазину. Він знайомиться з голлівудською акторкою на ім'я Кей, яка колись обрала шлюб замість кар'єри.

Роль Кейт зіграла Ґвінет Пелтроу, й навіть описала свою героїню: "Кей опинилася у клітці. Жінки не мали у той час фінансової свободи. Їхнє життя було залежним за визначенням. Я уявляла собі темну версію Грейс Келлі, жінку, яка зробила неправильний вибір, і намагається прожити із цим".

Тімоті Шаламе та Ґвінет ПелтроуТімоті Шаламе та Ґвінет Пелтроу / Фото Green Light Films

Кей існує у світі прийомів і правильних вечерь, який бачить у ній лише прикрасу. Усередині вона давно згасає. А Марті запалюється швидше, ніж встигає подумати. Їхня зустріч створює міст між двома людьми, які ніколи не мали би перетнутися. Пелтроу пояснила: "Для Марті моя героїня майже нічого не означає. Але для Кей він іскра, нагадування, що вона ще жива".

"Марті Супрім. Геній комбінацій": дивіться онлайн трейлер фільму

Це не роман і не любов. Це коротке зіткнення, в якому обидва на мить бачать себе по-справжньому. Саме Кей стає для Марті тією фігурою, що дозволяє побачити себе очима іншого. Вона ніби відкриває двері у світ, де мрія може бути не лише химерною примхою, а справжнім покликанням.

Тімоті Шаламе та Ґвінет Пелтроу
Тімоті Шаламе та Ґвінет Пелтроу / Фото Green Light Films

Протистояння Марті з японським гравцем Ендо є серцевиною спортивної частини фільму. Це не просто поєдинок двох молодих спортсменів. Це зіткнення культур, історичних травм, стилів гри, а також внутрішніх почуттів. Ендо є втіленням японської модерності: нові методи, нова ракетка, нова техніка. Сміливість вийти на міжнародну арену одразу після поразки у Другій світової війні. Сафді сказав, що "у ньому є незалежна іскра – дуже тонка, але реальна".

Марті протистоїть Ендо не лише фізично, а й внутрішньо. Це боротьба між тим, ким він є, і тим, ким хоче бути.

Між тим, Марті робить дурниці, встряє у непотрібні історії, руйнує власну репутацію. У фіналі він мусить зіткнутися з реальністю дорослішання і вирішити, що для нього важливіше. Це момент, коли мрія стикається з відповідальністю.

Мені цікаво, що він зробить: залишиться, втече чи зламається?,
– заявив режисер.

Фільм знятий так, ніби ми дивимося на події очима самого Марті за багато років. Саме тому історія пронизана музикою 1980-х. Це не його епоха, але період його внутрішнього голосу – юність, яка хоче бути вічною.

Пісня Forever Young у першій сцені звучить як головна тема його портрета.

Сафді сформулював це так: "Ми створюємо легенду. Міф про хлопця, який хотів стати кимось більшим".

Тімоті Шаламе у фільмі Тімоті Шаламе у фільмі "Марті Супрім. Геній комбінацій" / Фото Green Light Films

Однією із найвражаючих частин творчого процесу стала робота з непрофесійними акторами. Сафді знає, що справжнє життя часто краще за будь-який діалог, і тому вибирає людей, які несуть у собі "непричесану" присутність.

Ґвінет Пелтроу згадала епізод у Центральному парку, де поліціянтів грали двоє чоловіків, які ніколи не були перед камерою.

Це була чиста енергія. Вони жили в кадрі так, ніби знімалися вперше, бо так і було. Це змушує тебе як акторку рухатися за ними, а не тягнути їх за собою, – підсумувала кінозірка.

Сафді, посміхаючись, додав: "Тіммі інколи робив 20 – 30 дублів не тому, що йому треба було, а тому що ми працювали з людьми, для яких камера – це інша планета. Його терпіння було безмежним".

Джош (режисер фільму) виріс у світі настільного тенісу. Його дядько грав у тих самих клубах, що й персонажі фільму. Найскладнішим було відтворити гру саме 1952 року, до появи японської губчастої ракетки, яка змінила спорт назавжди.

Шаламе тренувався кілька років. Легенди світу настільного тенісу, тренери Дієго Шааф та його дружина Вей Ван, працювали над тим, щоб актор не просто "виглядав переконливо", а грав на пів швидкості справжні 14 – 16-ударні ралі. Це не монтажна магія, актор справді грає. У половинному або тричвертному ритмі, але грає.

Тімоті Шаламе у фільмі Тімоті Шаламе у фільмі "Марті Супрім. Геній комбінацій" / Фото Green Light Films

Особливо цікавою була робота над стилістикою гри.

У 1952 році японська збірна винайшла легендарну "губчасту" ракетку, яка радикально змінила техніку спорту. Сафді разом із консультантами буквально сидів над архівами, намагаючись зрозуміти, як виглядав удар до цього винаходу, як рухалося тіло, як реагувала публіка: "Сцени пінг-понгу ми знімали як діалоги. Кожна партія мала свій емоційний сенс. Пінг-понг – це діалог без слів. Емоція перед ударом, емоція після удару. Це маленький бій, де видно все".

Актор каже, що відчував певний захисний інстинкт щодо героя: для Марті це не смішна гра, а найбільша мрія у світі. І саме тут відбувається його власна трансмутація: так, як Марті б'ється за своє місце у настільному тенісі, так сам Шаламе б'ється за право відверто сказати, що прагне величі в акторстві.

Актор не ховається за фразами "я просто роблю свою роботу" чи "мені пощастило". Він прямо говорить, що хоче бути найкращим, і що абсурдно було б жити цим життям, з його тиском і дивністю, заради чогось меншого. Шаламе визнає: той самий імпульс, з яким Марті йде до вершини, відгукується у ньому самому.

Паралельно він чесно ділиться тим, як справляється із тиском і колективною тривогою, що сьогодні супроводжує будь-яку публічну особистість. В епоху соцмереж, фрагментованої уваги і скепсису до всіх елітних інституцій, включно з Голлівудом, Шаламе вибирає просту стратегію: буквально не слідкувати за цим. На зйомках його телефон вимкнений, а всі зовнішні оцінки за бортом.

Є два-три місяці, коли Тімоті Шаламе живе як Марті, як Боб Ділан (коли грав його у фільмі "Боб Ділан: Цілковитий незнайомець"), як Пол Атрейдес із "Дюни", і ці місяці треба прожити на максимум, бо другого шансу не буде.

Особливо виразно це звучить зараз, коли акторові виповнилося 30 років. Тімоті не робить гучних заяв про паузу чи зміну професії, але чесно каже: не знає, скільки ще разів зможе проходити через подібну тотальну віддачу.

Його найбільший інтерес на найближчі роки – це відчуття авторства в акторстві, не стільки контролю над усім процесом, скільки права мати свою внутрішню версію фільму, навіть коли працюєш із режисерами масштабу Нолана, Вільньова чи Сафді.

Коли Шаламе запитують, що б він сказав молодій аудиторії, яка зростає разом із ним і йде в кіно на "Марті Супрім. Геній комбінацій" саме на нього, він говорить про покоління, яке пройшло через Zoom-освіту, глобальну тривогу й відчуття культурного "f*ck you, у нас буде свій тон".

Якщо ця історія може щось дати молодим глядачам, то це, ймовірно, право не соромитися власної мрії та бути безсоромно амбітними, навіть коли культура навколо пропонує іронію замість віри у себе,
– підсумовує актор.

Тімоті Шаламе у фільмі Тімоті Шаламе у фільмі "Марті Супрім. Геній комбінацій" / Фото Green Light Films

Саме тому Тімоті так добре розуміє Марті.

Режисер Джош Сафді промовляє фразу, яка стає ключем до всього фільму: "Моральність завжди суб'єктивна. Є ідея моралі, але вона завжди залежить від того, що відбувається у твоєму житті зараз".

Він пояснив, що мрія Марті вимагає майже нелюдської концентрації. Якщо хоч на секунду відвести погляд від м'яча, ти програв. Саме тому герой не завжди здатний бачити інших поруч. Але саме ця одержимість може надихати.

І тому "Марті Супрім" – це фільм про одержимість, яка наповнює. Про мрію, що смішить інших, але перетворює людину на міф. Про того, хто біжить так швидко, що не встигає помічати життя. Про момент, коли життя все ж наздоганяє його.

Це картина, що не просто варта повторного перегляду, а яка запрошує повернутися до неї у різні періоди життя, щоб щоразу побачити інше. А може, для того, щоб залишатися молодим, якщо не назавжди, то хоча б якнайдовше.