Напередодні прем'єри 24 Канал поспілкувався з режисером про те, чому він обрав для дебютного повнометражного фільму саме таку тему й чому цей фільм точно має побачити кожен українець.

До теми Найновіший український фільм з глибокими сенсами, який нікого не залишить байдужим

Чому кожен українець має побачити фільм "Втомлені"?

  • Важливість і актуальність теми

Юрій створював цей фільм у співпраці з дружиною Соломією Томащук, яка є авторкою сценарію. На спеціальному показі у Львові режисер зізнався, що ідея фільму виникла в автобусі, коли він з дружиною випадково почув історію двох ветеранів. Спочатку її втілили в короткометражці "Поламані", а вже згодом Соломія написала сценарій до повнометражної стрічки, в якій продовжується дослідження теми ПТСР та життя після травми.

Це був не стільки вибір теми, скільки внутрішня необхідність. Хотілося говорити про те, що болить – без пафосу і чесно. Для дебюту це ризиковано, але інакше я не бачив,
– каже Юрій про тему фільму.

Google Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Для режисера це дуже особисте кіно, хоча воно не про конкретні події з його життя. У Люби й Андрія (головних героїв) є багато з того, що Юрій бачив у людях поруч – у розмовах, мовчанні, реакціях. Це радше зібраний досвід спостереження, ніж автобіографія.

"Втомлені": дивіться онлайн трейлер фільму

  • Наслідки війни, які не видно одразу

Фільм "Втомлені" сфокусований на "невидимих ранах" війни. Про видимі рани говорять усі, їх складно не помітити. А ось внутрішні часто залишаються без уваги, хоча руйнують не менше.

Мені хотілося сфокусуватися саме на тому, що відбувається після – коли тиша гучніша за вибухи,
– підкреслює Дунай.

"Втомлені" – не про війну як подію, а про її наслідки в людині. Це більш інтимна історія, без героїзації чи екшену – скоріше про крихкість.


Валерія Ходос у "Втомлених" / Кадр з фільму

  • Військові та ветерани у кадрі

Усе частіше до фільмів про війну долучають військовослужбовців та ветеранів, які з власного досвіду знають, що доводиться переживати на фронті та після повернення до цивільного життя. У "Втомлених" також бачимо сучасних героїв. Юрій зізнається, що їхня присутність на знімальному майданчику дуже змінювала атмосферу – додавала чесності, іноді навіть напруги.

Вони не дозволяли нам зіграти щось неправдиво, і це було надзвичайно цінно. Часто достатньо було однієї їхньої реакції, щоб ми переосмислили сцену,
– каже режисер.

Дунай наголошує, що важливо залучати ветеранів і військових до культурних проєктів, бо це спосіб повернути голос тим, хто має що сказати, але не завжди має для цього платформу. І водночас – це можливість для суспільства краще зрозуміти їхній досвід. Кіно тут працює як міст.

  • Дмитро Сова, Валерія Ходос та Ірма Вітовська у головних ролях

Роль Андрія зіграв Дмитро Сова, який є чинним військовослужбовцем. Він постає у кадрі разом із Валерією Ходос і їхній тандем точно не залишить байдужим жодного глядача. В інтерв'ю 24 Каналу Валерія розповідала, що перед зйомками були хвилювання, але згодом вона зрозуміла, що Дмитро настільки щирий і відкритий, що цієї відкритості вистачило на них обох.

У цій історії дуже важлива довіра, простота і відкритість, і саме він допоміг це створити між нами,
– зазначала акторка.

Також в кадрі з'являється неперевершена Ірма Вітовська, яка грає подругу Люби. Її гра також проймає до мурах.

Режисер зізнався, що працювати з такими акторами – це велика удача. Вони дуже точно відчували матеріал, приносили в ролі багато власного досвіду. І найважливіше – вони не боялися тиші й недомовленості.

  • Режисер уже має військовий досвід

У червні 2025 року Юрій Дунай доєднався до Збройних Сил України. Він зізнається, що військовий досвід, який тепер має, сильно змінив фокус. Зникло бажання щось прикрашати або вигадувати зайве – хочеться максимальної чесності. І водночас з'явилось розуміння, що кіно зараз – це не просто мистецтво, а ще й відповідальність.

Можна ще довго розповідати про "Втомлені", важливість таких проєктів, але варто все-таки подивитись фільм і зрозуміти, з якими душевними переживаннями повертаються наші захисники додому. Бо коли ми бачимо військового без жодних тілесних травм, це зовсім не означає, що він повернувся з війни здоровим. Інколи внутрішні травми мучать набагато більше за фізичний біль.