Окрім цього, він сказав, що допомоги потребують не тільки українські сім’ї, а й росіяни, життя яких, за його словами, зруйноване, і ті, кого відправляють воювати". Тобто російські сім’ї, які посилають своїх синів вбивати та гвалтувати українських дітей та жінок. Про всю цю ситуацію – розповідаємо далі.
Більше Відбілювання варто припинити, – яку загрозу несе російський фільм Серебреннікова у Каннах
Як відомо, Канни публічно засудили агресивну війну Росії проти України, усунули офіційну російську делегацію від участі у цьогорічному фестивалі та відмовили в акредитації російським журналістам.
Попри прохання української кіноспільноти припинити поширення російського продукту, організатори фестивалю все ж допустили до участі в основному конкурсі російський фільм Кирила Серебреннікова "Дружина Чайковськово". Режисер стрічки "Памфір", яку цьогоріч покажуть в Каннах, сказав, що це насамперед "відбілювання росіян", аби показати, що не всі такі (підтримують Путіна, – 24 канал).
Що сказав Серебренніков на пресконференції в Каннах
Дуже важливо допомогти постраждалим. В Україні є багато біженців, і в Росії теж певна кількість життів зруйновано... Важливо допомогти всім постраждалим і допомогти тим, кого відправляють воювати, сім'ї яких більше не мають доходів. Художники повинні допомагати цим людям, і я сам це роблю,
– цитата з пресконференції російського режисера Кирила Серебреннікова.
Ірина Цілик про промову російського режисера в Каннах
Ірина Цілик, яка цьогоріч в журі нагороди "Золоте око", зазначила, що Серебренніков пропонує підтримати не лише українські сім’ї, які постраждали від війни, а й сім’ї російських солдатів, які катують і вбивають українців, ґвалтують українських дітей, грабують тощо (у нас забагато доказів, що Путін не все робив сам).
Ще раз – Серебренніков пропонує підтримати сім'ї росіян, які здійснюють геноцид проти українців ПРЯМО ЗАРАЗ. І сам їх підтримує,
– наголосила режисерка.
За словами Ірини Цілик, це лише один шматок пазлу до образу режисера, представленого фестивалем та багатьма журналістами як "дисидент". До речі, цей режисер знімав свій фільм на гроші олігарха Абрамовича, який зараз перебуває під санкціями. Режисер, який дружив з Владиславом Сурковим і ставив його п’єсу в театрі.
Бойкот російської культури мені здається нестерпним – російська культура завжди пропагувала людські цінності, крихкість людини, те, яке співчуття можна мати,
– сказав Серебренніков.
"Російська культура завжди була антимілітаристською та антивоєнною". Чуєте звук? Це я сміюся. А ви?, – написала Цілик.
Читайте також Нас не знищити, – інтерв’ю з авторами фільму "Памфір" про Канни та унікальність українців
Тетяна Власова про виступ Серебреннікова
Тетяна Власова, PR-директорка Одеського кінофестивалю, наголосила: "Для розуміння: режисер начебто виступає проти російської влади й взагалі має репутацію діяча культури, якого в Росії всіляко цькують і переслідують". Втім на Каннському кінофестивалі каже, що допомоги зараз потребують не лише українці, а й росіяни. "Особливо ті, яких посилають на війну і чиї родини потім залишаються без годувальника. І закликає допомагати їм фінансово", – йдеться в дописі.
За її словами, це прекрасний аргумент у дискусіях про "хороших рускіх" і про те, чи варто бойкотувати всю російську культуру як явище.
За*бали, чесно кажучи, зі своїми напівмірами і вєлікімі рускімі ідєямі,
– підсумувала вона.
Більше реакції українців щодо пресконференції Серебреннікова в Каннах:
- "Брешуть, спотворюють, лізуть в очі, видаючи з себе жертв тощо. Покручі. І їх породила "велика" російська "культура";
- "Дивовижне вміння не брати на себе відповідальність";
- "Треба використовувати всі можливі способи це зупинити!";
- "І це після всіх перехоплених, записаних і оприлюднених розмов тих потвор зі своїми рідними";
- "Начиталась з ранку аналітики про фестиваль. Прямо нудить від росіян і тих, хто закриває очі на їхні злочини".
Нагадаємо, Каннський кінофестиваль триватиме до 28 травня. У програмі "Двотижневик режисерів" представлять фільм "Памфір" Дмитра Сухолиткого-Собчука, а в конкурсі "Особливий погляд" "Бачення мететика" режисера Максима Наконечного, співавторкою якого є вищезгадана Ірина Цілик.