Часто режисери порушують тему Голодомору, але не роблять її ключовою. Чому важливо і наскільки відверто варто знімати фільми про Голодомор?

Важливо Те, про що я дізнався, людям розповідати було неможливо, – розмова з Саніним про "Поводиря"

Сергій Буковський про тему Голодомору в кіно

Є гарна думка геніального французького режисера Робера Брессона, який сказав, що кіно – це мистецтво не показувати.

Коли нам не показують щось навіть жахливе, це не тому, що режисери бояться, – це нас затягує значно більше і впливає емоційно, ніж коли ми напряму показуємо,
– каже режисер.

Пан Сергій наголосив, що це питання вже майстерності режисерів. Він вважає, що буває кіно пряме, коли треба показати, що негідник є негідник, нацист – це нацист, а вбивця є вбивця. Але щоб воно спрацювало емоційно, сильніше і краще – це варто показати через щось, не напряму. Часом це значно сильніше діє.

У фільмі про Голодомор "Живі" режисер намагався поєднати авторську та глядацьку інтонації. І, на його думку, це було правильне рішення. Адже, колись режисер мав дивний досвід: "Коли ми були в Нью-Йорку, у галереї сучасного українського мистецтва, там була виставка картин Бурлюка. Ми показували свій фільм. Було два покази, у перший вечір прийшло небагато – людей 10, може, 15. Я питаю: "А чому так мало людей?". Мені відповідають: "Ми не можемо про Голодомор більше дивитися". Пішло сарафанне радіо, через день був другий показ – повний зал".

Люди розповіли про що кіно, як його зроблено. За словами режисера, люди не могли вже цю інформацію переварювати й дивитися. "Геноцид, з’їли, вбили – скільки ж можна?" Тому він порадив делікатно і дуже точно працювати з такими темами: "Якщо ви робите кіно, не важливо, чи це Голодомор, війна чи якась інша тема, ви його робите для глядача. Навіть якщо не для глобальної аудиторії. Аудиторія документального кіно все ж дуже звужена. Це таке мистецтво маргінальне. Треба враховувати, що глядач – це людина, і з нею треба делікатно попрацювати".

"Живі" 2008 рік: дивіться трейлер

Зверніть увагу "Мене не посадять за те, що я вам наплела?": відверта розмова з режисером фільму про Голодомор

Олесь Санін про тему Голодомору в кіно

За словами режисера Олеся Саніна, кіно – одна з найточніших і найпростіших речей для того, щоб актуалізувати історію сьогоднішнього дня. Тому що людина вірить у те, що бачить на екрані, осмислену художню історію, слідкує за героєм. У неї складається враження про той час і про вчинки людей. Через кіно людина вивчає світ навколо себе.

Щодо фільмів про Голодомор: або ти розповідаєш про історію душі людської, або ти робиш горор про канібалізм. Це просто вибір, залежно від того, як автор ставиться до літератури,
– сказав режисер.

На запитання: "Чи треба розказувати про історію Голодомору?" Олесь Санін відповів: "Так!". Але розказувати так і для того, щоб допомогти жити тим, хто зараз. Не допустити такого надалі. Це головне, – вважає він. Підсумував режисер тим, що "пам’ять має дуже велике значення для нас".

У 2014 році Олесь Санін зняв фільм про Голодомор і зазначив, що він не хотів показувати історії про канібалізм, натомість показав історію про сильних людей, які боролися за свободу й волю попри все. Режисер хотів розказати про людей, що вижили, тобто історію, яка буде надихати нас. Власне, такою була картина про кобзарів та репресії, яких вони зазнавали.

Я розумів, що я не хочу так, не можу й не буду розповідати історії про канібалізм. Тому я шукав іншу історію, світлішу, про людей, які з честю і гідністю змогли це пережити, попри те, що було дуже тяжко,
– поділився Санін.

"Поводир" 2014: дивіться трейлер фільму