Водночас Держкіно заявило, що війна в Україні лише актуалізувала питання реорганізації, але не знищення, як пише мережа, передає 24 канал. За словами Довженко-Центру, Держкіно не обґрунтувало своє рішення щодо кіноархівної та музейної колекції Довженко-Центру, котрі є частиною відповідно державного архівного та музейного фондів України та підпадають під дію окремого законодавства.
Читайте також Найпопулярніші фільми та серіали Netflix в Україні: що дивляться українці
Згідно з наказом Держкіно "всі фільми з колекції та майно Довженко-Центру мають бути передані Державній установі "Науковий центр кінематографії України", основним видом діяльності котрої за даними ЄДРПОУ є "вища освіта". Як Довженко-Центр повідомив у фейсбуці, зі структури Центру має бути виокремлено Державне підприємство "Українська анімаційна студія", до якої будуть передані авторські права на українську анімацію, що зараз належать Центру. Співробітників Центру, ймовірно, звільнять.
Як відреагував Олександр Ткаченко на рішення Держкіно реорганізувати Довженко-Центр
"Було ухвалене відповідне рішення Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1183 згідно з яким Держкіно більше не підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики України. З 2021 року Держкіно спрямовується і координується напряму Кабінетом Міністрів України", – пояснив політик.
Програма будь-якої реорганізації тепер виключно прерогатива Держкіно. У рішенні Держкіно щодо Довженко-Центру мова не йде про ліквідацію, а тільки про реорганізацію,
– заявив Ткаченко.
"Ми в будь-якому випадку проти ліквідації та нехтування кіноспадщиною. Але впевнений, що роз’яснення Держкіно розставить всі крапки над "і", – підсумував він.
Реакція української кіноспільноти
Втім, чимало українських кінодіячів обуренні такою новиною. За їхніми словами, Довженко-Центр останні 20 років сумлінно допомагав діячам культури, виконував свою роботу і головне завдання, пропагуючи українське кіно. А рішення Держкіно про його реорганізацію – це де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву.
Ірина Цілик, режисерка картин "Земля блакитна, ніби апельсин", "Я і Фелікс" написала: "Чергова реальна зрада, і так, це на часі. Наша культурна спадщина і національна пам'ять, зокрема у вигляді українського кіно, – також зброя. Наразі цей кордон намагаються тихенько "розмінувати" під шумок війни";
Іван Козленко, колишній гендиректор Національного центру Олександра Довженка повідомив: "Довженко-Центр було створено в 1994 році як національну інституцію заходами та візією інтелектуалів, які посідають чільне місце в історії української культури: Юрія Іллєнка, Sergiy Trymbach та Ганни Чміль. На їхньому фоні ліквідатори Центру – Кудерчук, Сушко, Карандєєв – виглядають як наочне свідчення інтелектуальної деградації, що відбулась в останні роки в гуманітарній сфері".
Наріман Алієв, режисер "Додому", "Чорний" написав: "Бажання "реорганізувати", а по факту знищити Довженко-Центр, доводить, що Держкіно України займається всім чим завгодно, окрім як чимось корисним. А закривати свою сторінку пані Marina Kuderchuk – смішно".
Arthouse Traffic зазначила: "Команда кінокомпанії "Артхаус Трафік" висловлює свій протест проти нещодавнього наказу Державного агентства України з питань кіно про реорганізацію Довженко-Центру. Такі дії, по суті, є ліквідацією єдиної в Україні державної інституції, яка опікується збереженням, відновленням і примноженням Національного фільмофонду України, а також дослідженням і просуванням українського кіно, і є у своїй діяльності ефективною".
Заява Держкіно
Наказом Держкіно не передбачається ліквідації Центру Олександра Довженка, лише його реорганізація,
– заявило Держкіно.
Крім цього, Держкіно зазначило, що при реорганізації будь-якої установи в жодному разі не йде мова про звільнення чи розпуск працівників. "У таких випадках за трудовим законодавством всім працівникам пропонується місце роботи на аналогічних посадах у новій структурі. Працівник має право вирішувати чи буде він працювати далі, чи прийме інше рішення, наприклад, бути переведеним до іншої організації", – доповнила організація.