Ренфілд століттями вірно служив своєму босу, не ставлячи під сумнів жодні з його прохань, проте він більше не бажає виконувати вказівки божевільного боса та прагне нарешті звільнитись. Але не знає, як побороти Дракулу самостійно.

Дивіться також 8 найкращих комедій 2023 року, які вже вийшли в хорошій якості

Ренфілд і Дракола – що відомо про персонажів нового фільму "Ренфілд"

Усе змінюється, коли Ренфілд зустрічає полісменку Ребекку (Аквафіна) – принципову та сміливу офіцерку сповнену рішучості знищити одну з найпотужніших злочинних родинних угруповань її міста. Натхненний готовністю Ребекки відстоювати те, що є правильним, Ренфілд набирається мужності розірвати токсичні стосунки зі своїм босом, щоб знову насолоджуватися життям серед живих.

Полісменка Ребекку (Аквафіна) Полісменка Ребекку (Аквафіна) / Universal Pictures

Автор сценарію та продюсер стрічки Роберт Кіркман давно хотів розповісти історію про Дракулу не очима героя, а спираючись на розповідь когось з його оточення. Так виникла ідея поставити в центр сюжету стрічки саме Ренфілда.

Вперше персонаж з’явився на сторінках класичного твору Брема Стокера "Дракула" опублікованого ще в 1897 році. У романі Ренфілд зображений хворим пацієнтом клініки для божевільних, оскільки страждає на дивний розлад – він почав їсти живих комах, а потім птахів, щоб отримати їхню "життєву силу" і досягти безсмертя.

Ренфілд також з’являється в однойменному фільмі жахів 1931 року, зрежисованого Тодом Броунінгом, де головні ролі зіграли Бела Лугоші (Дракула) та Дуайт Фрай (Ренфілд). Десятиліття по тому, роль Ренфілда дісталася американському актору та музиканту Томасу Вейтсу в екранізації "Дракули" від режисера Френсіса Форда Коппола, де роль міфічного вампіра отримав Гері Олдмен.

У новій екранізації творці фільму намагалися зосередитися на токсичній динаміці взаємодії між Ренфілдом та Дракулою, грамотно об’єднавши жанр чорної комедії з фільмом жахів.

"Ренфілд": дивіться трейлер фільму

Ренфілд – Ніколас Голт

Після більше ніж століття рабства, Ренфілд нарешті прагне звільнитися від впливу всемогутнього Дракули, проте той має на свого прислужника зовсім інші плани. Через що Ренфілд почувається геть безнадійно та нещасно.

Номінант премії "Еммі" Ніколас Голт ідеально підійшов на роль вічного слуги. За словами режисера фільму Кріса Маккея, він дуже хвилювався, коли пропонував роль Голту оскільки вважає хлопця одним з найталановитіших акторів молодого покоління Голлівуду.

Ніколас надзвичайно працьовитий, розумний та смішний. Він підійшов до роботи над стрічкою з усією серйозністю і виклався просто на повну,
— прокоментував режисер.

Ренфілд в ролі Ніколаса Голта і Дракула в ролі Ніколаса Кейджа / Universal Pictures

"Ренфілд виснажений від постійних дурнуватих забаганок свого боса. Єдине, про що він мріє – це нарешті втекти від Дракули, повернутися до нормального існування та віднайти ту іскру, яка нарешті подарує йому мотивацію жити. Токсичність стосунків між Дракулою та Ренфілдом просто зашкалює, адже вони разом так довго, що, як ніхто, вміють бити у найболючіші місця", — коментує актор.

Щоб підготуватися до ролі Ренфілда, Голт прочитав "Дракулу" Стокера та переглянув фільм 1931 року, щоб зрозуміти, які елементи він міг би запозичити з захопливої гри Двайта Фрая. "Я намагався повторити усе, що міг, – каже Голт. – Я дійсно надихнувся цією роботою та намагався поєднати власне бачення з класикою".

Окрім того, акторові також довелося пройти інтенсивну бойову підготовку, аби краще виконувати каскадерську роботу. Єдине, до чого він не був готовий – це кількість жуків, які йому доведеться з’їсти. На щастя для Голта, більшість із них була виготовлена кондитерами. З усім тим, йому таки довелося спробувати декілька сушених цвіркунів і принаймні одну справжню комаху.

Ренфілд в ролі Ніколаса Голта Ренфілд в ролі Ніколаса Голта / Universal Pictures

Візьміть до уваги Великий скандал у Єгипті: Netflix розкритикували через темношкіру акторку на роль Клеопатри

Дракула – Ніколас Кейдж

Небагато акторів присвячують себе ролі так, як це робить лауреат премії Оскар Ніколас Кейдж, тож для творчої команди фільму вибір актора на роль Дракули був очевидним. Не кажучи вже про те, що Кейдж встиг зіграти роль вампіра на світанку кар’єри у культовій історії 1988 року "Поцілунок вампіра".

Коли Кейдж вперше прочитав сценарій "Ренфілда", він був вражений його оригінальністю.

Для мене ця історія стала чимось свіжим та абсолютно новим. Чимось таким, що ми могли б інтерпретувати по своєму. Окрім того, вдале поєднання комедія та жахів – це те, завдяки чому можна отримати дійсно нетривіальну історію,
– говорить актор.

Захоплення Дракулою у Кейджа почалося ще в дитинстві завдяки батьку, з яким він разом дивися чорно-білі фільми у сімейній вітальні. Серед кінострічок був і новаторський німий фільм "Носферату. Симфонія жаху" 1929 року, неофіційна екранізація книги Брема Стокера, у якій Макс Шрек зіграв зловісного вампіра графа Орлока.

Моторошна істота з лисою головою та довгими, схожими на кігті, нігтями врізалася в пам’ять Кейджа. "Розумієте, коли тобі 5 і ти дивишся фільму жаху, де страхітлива істота робить якісь геть моторошні речі – ці моменти залишають незабутнє враження", – розповів Ніколас.

Дракула в ролі Ніколаса КейджаДракула в ролі Ніколаса Кейджа / Universal Pictures

Думаючи про те, яким Кейдж хотів би зобразити Дракулу у новому фільмі, він шукав натхнення серед минулих екранізацій історії. Актор загадав Макса Шрека, Крістофера Лі, який зіграв чимало ролей у фільмах про Дракулу.

На нього також справила враження вразливість Ґері Олдмена у фільмі "Дракула" Брема Стокера 1992 року. Проте найбільший вплив на Кейджа мав саме сімейний зв’язок. "Батько був надзвичайно елегантним чоловіком, він був розумним та й взагалі справжнім аристократом. Де б він не знаходився, батько завжди був найрозумнішою людиною в кімнаті. Тож саме він став рольовою моделлю для мого персонажа".

Дивіться комедійний слешер "Ренфілд" у кінотеатрах!