30 жовтня в кінотеатрах відбудеться прем'єра фільму "Батьківські збори", де одну з головних ролей зіграла Анастасія Цимбалару. Раніше акторка підкорювала серця глядачів своєю грою в серіалах, а тепер дебютує в повнометражному кіно.

Напередодні прем'єри ми поспілкувалися з Анастасією й дізналися багато цікавого про новий фільм, а також інші подробиці з життя. Більше читайте далі в ексклюзивному інтерв'ю Кіно 24.

Теж цікаво "Мавка․ Справжній міф" – найочікуваніший фільм 2026 року: інтерв'ю з головною героїнею

Розкажіть, будь ласка, детальніше про фільм "Батьківські збори" й свою роль у ньому.

"Батьківські збори" – це сімейна комедія, яка виходить у прокат вже 30 жовтня. Це історія, яка знайома практично кожному: шкільне життя, вчителі, батьки й діти, але подана з іронією, гумором та під зовсім несподіваним кутом. Тут, під час звичайної зустрічі вчителя з батьками, розкриваються особисті драми, внутрішні конфлікти та приховані емоції героїв. Мій персонаж – Віка. Мама, чия дочка бореться за право бути президентом школи. Вікторія – мама-квочка, мама-перфекціоністка, яка приходить на збори з власними переживаннями, очікуваннями і проблемами, і в процесі діалогу з іншими вона відкриває не лише нове про свою дитину, а й про себе. Для мене було важливо показати, що за звичайною людиною, яку ми бачимо щодня, стоїть цілий світ емоцій, проблем, болю та непростих виборів.

"Батьківські збори": дивіться онлайн трейлер фільму

Які головні меседжі несе цей фільм?

"Батьківські збори" – це, перш за все, про відповідальність і взаєморозуміння. Про те, як наші дії впливають на дітей, і як ми часто, самі того не помічаючи, переносимо свої страхи та амбіції на них. Чи справді ми слухаємо й чуємо одне одного? Чи готові визнавати власні помилки? І чи можемо бути чесними з собою, щоб допомогти нашим дітям вирости вільними й щасливими?!

Ця стрічка – ваш дебют у повнометражному кіно. Які емоції та очікування у вас з цього приводу?

Досвід участі у зйомках повнометражного фільму – це інший рівень відповідальності й викликів. Для мене цей дебют – наче новий етап у професійному житті, який відкриває більше можливостей і водночас вимагає більшої сміливості. Очікувань не маю, проте мрію, щоб глядачі впізнали в історії щось своє, щоб фільм торкнувся їх емоційно й дав привід замислитися. І, звичайно, сподіваюся, що це лише початок моєї подорожі в повнометражному кіно.


Анастасія Цимбалару на зйомках фільму "Батьківські збори" / Фото пресслужби

З якими проблемами ви зіштовхувались у шкільному віці?

Я, мабуть, чи не єдина, хто була максимально наближена до свого персонажа у реальному житті. Бо, як і моя Віка, я гарно вчилася в школі, до навчання ставилась відповідально та особливих проблем не мала. Багато читала, багато доклала зусиль, але все це було мені в задоволення. Тому яскравих історій підліткового бунтарства та смішних інцидентів шкільного життя від мене ви навряд чи дочекаєтеся (усміхається, – Кіно 24).

Більшість ваших героїнь у кіно – романтичні, чуттєві дівчата, які на екрані втілюють любовні сюжети. Зараз ви досить часто показуєте в соцмережах робочі моменти, однак не транслюєте особисте життя. Чи є у вас страх відвертості?

Я для себе чітко розмежовую роботу та особисте. До соціальних мереж теж ставлюсь як до щоденної праці, бо створення контенту, рекламних інтеграцій вимагає часу та зусиль. Моє життя і без того проходить у публічному просторі, а фантазії ЗМІ і без того вистачає на створення певного бачення та образу, тому те, що мені по-справжньому близьке та цінне, хочу залишати виключно для себе і проживати щасливі моменти особисто, а не на загал.

У вас досить велика аудиторія у соцмережах – понад 170 тисяч підписників в Instagram. Чи відчуваєте ви відповідальність перед цими людьми за контент, який транслюєте? І які основні меседжі, місія у вашого блогу?

Для мене це не просто цифра. Це реальні люди, які щодня відкривають мої сторінки, довіряють мені частинку свого часу й уваги. Тому важливо розуміти, що ти можеш їм дати: підтримку, натхнення, щирість, іноді просто добрий настрій. У мене немає глобальної місії, мені просто хочеться показувати справжнє життя жінки, хай навіть і публічної професії: з перемогами й труднощами, з мріями й пошуками балансу. Я намагаюся говорити про теми, які мені близькі: мою професію, самоприйняття, красу без стереотипів, силу підтримки між жінками. Для мене важливо, щоб моя сторінка була місцем, де людина може відчути: "Я не одна, у мене теж бувають такі емоції, і це нормально".

Нещодавно ви приємно вразили підписників, опублікувавши допис, де постали у весільній сукні. А в майбутньому хотіли б весілля?

Я розглядаю подібний сценарій (усміхається, – Кіно 24).

Чи вільне зараз серце Анастасії Цимбалару?

Серце Анастасії Цимбалару – самодостатнє. Воно завжди захоплене тим, що вона робить, і людьми, з якими вона почуває себе поруч щасливою.

Який найшаленіший вчинок ви робили заради кохання?

Вчинок, на який йдуть мільйони жінок світу, але цінність якого чомусь втратилася, – повна присвята себе сім'ї та дому. Інколи навіть забуваючи про себе, власні потреби, цінності, власні мрії та амбіції; повна віддача власних сил та енергії для наповнення та реалізації іншої людини. Так просто та водночас неоціненно.

Нещодавно відбулася прем'єра нового сезону серіалу "Жіночий лікар. Нове життя". Глядачі сумують за вашою героїнею. Чому не побачили вас у 3 сезоні? Це було не передбачено сценарієм чи є інші причини?

Історію мого персонажа закінчили, тому я поринула у роботу в нових серіалах. На момент зйомки третього сезону я була залучена в головній ролі в серіалі "Слідча", тому запрошую глядача до перегляду не менш цікавої роботи.

У "Батьківських зборах" також знімається Андрій Ісаєнко. Чи сумували за роботою з ним на знімальному майданчику?

Завжди більш комфортно працювати в кадрі з партнерами, з якими вже доводилося спільно втілювати персонажів раніше. Але у фільмі "Батьківські збори" наші персонажі особливо не перетинаються. Зате цей проєкт подарував мені знайомство і надзвичайно комфортну співпрацю з моїм "кіно-чоловіком" Олегом Маслюком! І в нас вийшов дуже яскравий тандем. Тепер мрію попрацювати разом з Олежиком ще раз.
Анастасія Цимбалару та Олег Маслюк / Фото пресслужби

Ви працюєте в шаленому ритмі, припускаю, що часу на відпочинок залишається дуже мало. Яким має бути ваш ідеальний день, коли хочеться відпочити без роботи та соцмереж?

За гороскопом я – рак і характеризую себе відповідно! Мені подобається моя "мушля", затишна атмосфера мого дому. Подобається займатися хатніми справами, перебувати в тиші та уникати людей, яких у моїй роботі завжди велика кількість. Тому мій ідеальний день – нікуди не поспішати, виділити час на себе, спорт, приготування смачної їжі та читання книжки за чашкою запашного чаю.

Чи є у вас guilty pleasure – щось, що ви робите на відпочинку, але не розповідали про це?

Якщо це повноцінна відпустка, то guilty pleasure для мене – відсутність обмежень на харчування. Я можу дозволити собі їсти смачну піцу, заїдаючи морозивом, можу дозволити собі за вечерею келих вина чи не дуже корисний солодкий газований напій, та й у цілому – пити звичайну воду ввечері й не думати, що на ранок мені йти в кадр із набряками. А то й зовсім збунтуватися і з'їсти гострих чіпсів перед сном (сміється, – Кіно 24). Під час зйомок таке зухвальство я собі забороняю.

Яка найбільш екстремальна ситуація траплялася з вами під час відпустки?

Я людина розважлива, тому на екстрим мене не тягне. А особливо на відпочинку, коли максимально хочеться відлежатися та від'їстися.

Чи часто вас впізнають на вулиці, під час відпусток? І чи не дратує вас ця впізнаваність?

Зазвичай мені трапляються дуже тактовні та виховані люди, тому підвищена увага мене не дратує. Залюбки фотографуюся і спілкуюся зі своїм глядачем. Бувають, звісно, моменти втоми, коли сил зовсім не залишається, тому спілкування стає досить обмеженим. Але, коли хочеться приватності, завжди є окуляри та кепка, за якими можна знову ж таки сховатися у свою "мушлю".

Зараз ви є однією з найпопулярніших акторок в українському кінематографі, ваше ім'я часто фігурує в заголовках ЗМІ. Чи подобається вам це? Чи навпаки хотілося б менше згадок?

Хотілося б скоріше зміщення акцентів. Хоч і розумію, що ЗМІ зацікавлені швидше у "клікабельності" статей, тому заголовки голосні, хоча інколи й досить болючі та для мене неприємні. Мені подобається, коли медіа підтримують мої благодійні проєкти, розповідають про прем'єри нових фільмів чи серіали за моєї участі. А от висвітлення якихось припущень, які не мають підґрунтя, чи підвищені акценти на зовнішніх якостях – інколи відверто дивують. Читачу слід розуміти, що інколи засоби масової інформації створюють певні образи, які мало дотичні до реальної людини. Але така вже зворотна сторона нашої професії і треба бути до неї готовою.


Анастасія Цимбалару / Фото пресслужби

В українському театрі та кіно постійно виникають скандали. Зокрема, нещодавно розгорівся скандал із Костянтином Темляком, врученою йому "Золотою Дзиґою". Через це в інфопросторі було багато хейту на адресу премії. На вашу думку, такі премії мають враховувати подібні скандали, чи все-таки мають орієнтуватися виключно на професійну частину життя акторів?

Професійні премії створені для того, щоб відзначати талант, роботу, внесок у розвиток кіно чи театру, але коли постає питання про моральні чи етичні вчинки людини, це не може залишатися осторонь. Премія має зберігати свій авторитет як професійна відзнака, але й не може ігнорувати суспільний контекст. Якщо зачіпаються базові цінності, людська гідність, права, етика, то закривати на це очі було б неправильно. У таких випадках варто шукати рішення, щоб показати, що професіоналізм важливий, але моральні принципи теж мають значення.

З якими словами ви звернулися б до тих, хто критикує українське кіно?

Критикувати завжди легше, ніж створювати. Українське кіно сьогодні тільки формується, шукає свою мову, свою енергію, своїх героїв. І це природно, що на цьому шляху будуть помилки, спроби, експерименти, які не завжди ідеально сприймаються. Але саме з цього народжується нова якість.Тому я б попросила дати українському кіно шанс. Дати можливість розвиватися. Підтримка глядача – надзвичайно важливий стимул для авторів, акторів, режисерів. І чим більше глядач буде цікавитися, приходити в кінотеатри, ділитися враженнями, тим швидше наше кіно стане конкурентним у світі.

І завершальне питання. Які фільми/серіали ви б радили нашим читачам подивитися восени?

З серіалами точно не підкажу, бо на них просто не вистачає часу. А от кілька атмосферних фільмів для осіннього перегляду пораджу: "Розумник Вілл Гантінг", "Солодкий листопад", "Гордість та упередження", "Посмішка Мони Лізи", "Забуті", "Як там Катя?", "Уроки толерантності". Ну і класика – серія фільмів про Гаррі Поттера.