Як фільм "Батько" відтворив роботи відомого художника Ендрю Вайєта: неймовірні кадри

Зазвичай пересічний глядач запам’ятовує у фільмі лише головних акторів або режисера. Люди з професійного кола знають імена операторів. Проте, на жаль, дуже рідко хто задумується про роль художника-постановника. Проте, переглянувши фільм "Батько" стає зрозуміло, що саме візуальні рішення впливають на атмосферу фільму загалом.

Дивіться також Роберт Оппенгеймер у житті та кіно: що відомо про "батька атомної бомби" та Кілліана Мерфі

Як фільм "Батько" відтворив роботи талановитого художника Ендрю Вайєта

Стрічка відрізняється витриманою стилістикою, тож 24 Канал вирішив поговорити з художником-постановником фільму Олександром Тетеріним.

У своїй роботі Олександр надихається роботами таких талановитих художників-постановників, як Пітер Ламонт (”Титанік” 1997 рік), Алін Бонетто (”Амелі” 2000 рік), Степан Андранікян (”Колір гранату” 1968 рік).

Знайомство зі сценарієм майбутнього фільму "Батько" стало для Олександра приємною несподіванкою. Він одразу відчув сюжет, атмосферу стрічки та те, які творчі задуми він може втілити в роботі над ним.

Основним референтом для візуального рішення стали картини відомого американського художника Ендрю Вайєта. Це відомий американський художник, який прославився своїми реалістичними імпресіоністичними картинами. Митець мав значний вплив на американську культуру і мистецтво, його роботи експонуються у численних музеях по всьому світу.

Майбутня основна локація асоціювалася в мене з картиною Ендрю Вайєта "Вітер з моря"(Wind from the sea), 1947 рік. Виявилось, що такі асоціації були й в режисера з оператором. Тому нам одразу захотілось оживити й інші полотна митця,
– сказав він.

"Картини Вайєта несуть в собі медитативний, філософський, вдумливий настрій, з нотками тривоги. Цікавим фактом є те, що художник навмисно ніколи не покидав простору рідного штату, щоб не було зайвих вражень і впливів на його діяльність. Окрім того, американські пейзажі на картинах дуже подібні пейзажам нашого Приазов'я", – коментує Олександр.

Окрім картини "Вітер з моря" у фільмі також можна знайти втілення таких робіт Вайєта, як "За течією" (Adrift) 1982 рік, "Христина Олсон" (Christina Olson) 1947 рік, "Шквал" (Squall) 1986 рік, "У повітрі" (Airborne) 1996 рік та інші.

За словами Олександра, у фільмі втілено понад 20 робіт Ендрю Вайєта. Якщо детально розглянути кадри з фільму, то весь реквізит не випадково знаходиться на своєму місці – він підкоряється ритмам картин. Цікавим є те, що дати написання цих робіт збігаються з датами періоду дитинства головного героя, тобто по сенсу живі картини є ніби спогадами персонажа. Нижче дивіться фрагмент "Етюду холостяка".

Кадр, що побудований за картиною "Головна спальня" 1965 рік. Олександр вважає його одним з найважливіших та найбільш вдалих.

Власне, ця картина надала крила нашому відважному початку, з неї почалась побудова всього фільму. Коли вона втілилась в життя, коли оператор світлом осяяв її – це було неймовірно, ми на правильному шляху!
– підкреслює художник-постановник.

Олександр відзначає, що дуже важливою у його роботі є "пісня в унісон" у зв'язці режисер-оператор-художник. Саме творчий діалог між усіма учасниками процесу сприяє яскравому результату.

У кожного митця є певна робота мрії. Ми запитали в Олександра над яким фільмом йому б найбільше хотілося попрацювати. Найбільш зухвалою своєю мрією він вважає історію про Клеопатру. Віримо, що це обов'язково буде втілено у життя й у майбутньому ми побачимо яскраву українську стрічку про царицю Єгипту, де візуальне рішення буде належати саме Олександру Тетеріну!