Кемерон намагався зняти фільм про Людину-павука в середині 90-х, між "Термінатором 2" та "Титаніком", проте режисерові так і не вдалося домовитися з головами кіностудій, щоб вони купили права на екранізацію.

Не пропустіть Непопсові фільми про азартні ігри, які триматимуть в напрузі до кінця

Він згадує, що працював над проєктом у тісній співпраці зі Стеном Лі (автор коміксів про Людину-павука) і постійно питав у нього дозволу, щоби визначитися з концепцією персонажа.

Яким міг бути фільм про "Людину-павука" від Кемерона

Режисер зазначає, що хотів зробити у фільмі акцент на змінах, які переживають підлітки під час дорослішання – аналогічно до того, як змінюється Людина-павук із придбанням нових здібностей. За словами Кемерона, його кінокомікс був би метафорою того, як люди не усвідомлюють свій справжній потенціал та можливості, які вони мають насправді.

Перше, що важливо зрозуміти, це те, що це не Людина-павук. Так, він носить це ім'я, але він не дорослий Людина-павук. Він скоріше дитина-павук. Або підліток-школяр-павук. Він такий гік, якого ніхто не помічає, і не дуже популярний серед людей. І в моєму розумінні це була метафора статевого дозрівання та всіх змін у тілі людини у цей період, фільм про різні тривоги через суспільство, очікування інших людей, стосунки зі статтю, яка його приваблює,
– сказав Джеймс Кемерон.

Кемерон також вирішив, що Пітер Паркер має біологічну павутину, а не класичні веб-шутери, які винаходив герой коміксів після укусу павука. З ідеєю режисера погодився і Стен Лі, і попри те, що Кемерон так і не зняв фільм, концепцію біологічної павутини реалізували в екранізації Сема Реймі 2002 року, а пізніше і в коміксах.

Постановник зазначає, що його Людина-павук дуже відрізнялася б від тієї версії, яку показали на початку 2000-х. Режисер хотів зробити фільм більш реалістичним, щоб у глядачів склалося враження, ніби такі події могли статися справді.

Я хотів зробити щось на кшталт суворої реальності. Супергерої завжди були для мене чимось із розряду фантастики, і в мене було бажання зробити щось у дусі, близькому до "Термінатора" та "Чужого". Я хотів, щоб місцем подій був Нью-Йорк у наші дні. Хлопця кусає павук і в нього з'являються ці вміння, після чого він починає уявляти себе Людиною-павуком. Він створює собі костюм, і він жахливий, потім йому потрібно покращити свій костюм і для нього це одна велика проблема. Я хотів, щоб у основі історії лежали загальнолюдські переживання, знайомі кожному,
– згадує Джеймс Кемерон.

Читайте на сайті Disney і Sony готують наступну трилогію "Людини павука" з Томом Голландом у головній ролі

Якийсь час "Павуком" ніхто не володів і Кемерон вмовляв FOX, щоб студія взялася за IP, однак у компанії не захотіли вплутуватися в судові розбірки через невирішені питання з правами. Режисер згадує, що говорив тоді президенту FOX Пітеру Черніну, що "Павук" пізніше коштуватиме мільярд, а то й десятки мільярдів доларів.

Постановник зазначає, що історія з незнятим фільмом про Людину-павука сильно струснула його і стала цінним уроком. Після цього режисер вирішив сконцентруватися на своїх особистих проєктах та задумах, а не намагатися зняти щось уже за готовими IP. За його словами, для нього це був "стусан під зад", якого він потребував у той момент, щоб піти далі і продовжувати знімати щось своє.