У фільмі "Найкращі Вихідні" нам покажуть щемливу історію, як юна дівчина з Одеси шукає свого батька-рокера, якого, уявіть, не бачила 10 років. За цей час вона лише ідеалізувала собі образ тата та уявляла різні історії. Ось її батька і зіграв Георгій Хостікоєв.
Читайте також 5 динамічних фільмів про пограбування, афери та великі гроші
За сюжетом, хлопець із Німеччини приїжджає в Україну і влаштовується волонтером на Atlas Weekend. Поки парубок намагається закохати в себе дівчину, губить закордонного хедлайнера фестивалю. Водночас хлопці з Кривого Рогу організовуюсь парубоцький вечір, але без сварок, бійок не обійтися. Сперечаються, як діти, б’ються, як дорослі!
На цьому подорож не зупиняється! Найпалкіші шанувальники українських комедій побачать історію про те, як кар’єристка зі Львова приїжджає на найважливішу в її житті співбесіду, але молодший брат зриває їй абсолютно всі плани. Напевне, у кожного була знайома ситуація – коли чогось дуже сильно прагнеш, а потім раз і повертаєшся до тих ситуацій, які підкидає саме життя.
"Найкращі Вихідні" 2022: дивіться трейлер
У інтерв’ю 24 каналу Георгій Хостікоєв розповів, що йому сподобався сюжет стрічки. "Дуже вправно прописані характери, живі діалоги", – прокоментував він. А ось, як вдалося транслювати театральний досвід актора у новий проєкт та чому музика має важливе значення у цій картині – читайте у матеріалі.
Інтерв'ю з Георгієм Хостікоєвим про фільм "Найкращі Вихідні"
Привіт, Георгію. За вашими плечима участь у понад 30 стрічках і більше ніж 15 театральних виставах. Це досить солідний досвід! Які у вас були відчуття, коли ви прочитали сценарій фільму "Найкращі Вихідні" вперше?
Я люблю комедії! До речі, зняти хорошу комедію значно складніше ніж, до прикладу, драму. Мені сподобалися перипетії сюжету, те, як сценарист залучає локації Києва. Дуже вправно прописані характери, живі діалоги. Завжди приємно, коли є що грати.
Відомо, що ви брали участь у театральних виставах за мотивами творів Дюма, Меріме, Шекспіра, Стейнбека. Як вдається транслювати ваш досвід у новий проєкт?
Якраз із театру ми й переносимо цей досвід у кіно, працюючи з великою літературою. Через цю взаємодію актори розвивають свої таланти, відточують свій акторський інструментарій. Увесь цей досвід переноситься в кіно. І хоча за технічними прийомами та засобами виразності кіно й театр є зовсім різними видами мистецтва, психологія і внутрішня робота залишається тією самою.
Люди не змінюються. І за Шекспіра вони робили ті ж помилки й мали такі самі недоліки, які мають зараз. Міняються лише декорації. У геніїв виходить зафіксувати дух часу і виписати характери своїх творів максимально вірогідними. Тому, працюючи з класикою, вчишся розуміти людей і їхні вчинки. Це дійсно допомагає відчути глибинні мотиви персонажу. Адже кіно, на відміну від роману, обмежене за часом. Тож ти маєш відносно невелику кількість сцен, у яких мусиш розкрити свого героя. Глядач має побачити й відчути те, що приховується за словами героя. Коли це вдається – актор і глядач отримують справжній кайф.
Як вам грати роль тата-рокера? Розкажіть про свого персонажа.
Мій персонаж – класичний нарцис. Людина творча, для якої сімейні цінності знаходяться поза зоною його уваги. Тому він покинув родину та не займався вихованням своєї доньки.
І, коли вона несподівано з’являється перед ним, йому складно вийти на контакт, відкрити своє серце для неї. Однак, це те, що на поверхні. Кожна людина, яку б вона маску не надягала, проживає свою драму. Ось і він на поверхню транслює: "Мене це все не обходить, життя мене ніколи не било", а в глибині душі все прекрасно про себе знає. Просто він свідомо обрав для себе гру: "Ми – селебріті, у нас усе ок".
Георгій Хостікоєв у "Найкращих Вихідних" / Фото пресслужби фільму
До теми Найочікуваніші українські прем’єри 2022 року, які варто дивитися всією сім’єю: ефектний шоуріл
Так, навіть у комедії має бути певна драматичність, людська чутливість…
Принаймні я так відчуваю й мені подобається, що режисер (Влад Климчук, — Кіно 24) поділяє мій підхід і однаково шукає ліричні нюанси. Це робить комедію тільки багатшою.
До того ж це не буфонада, що вимагає гегів, трюків і таким чином провокує глядача на реакцію. Це реалістичні персонажі зі своїми недоліками, талантами, мріями, які здійснювались або ні. І все це треба спробувати зіграти.
У мене в цьому проєкті небагато сцен, але вони важливі для цього кіно. Й ось спробувати в них розкрити персонажа так, аби глядачі побачили живу людину, яка має бекграунд свого життя – це відповідальна задача для мене.
Ця робота є надзвичайно цікавою. До того ж я з радістю беру участь у проєктах, де є можливість реалізувати свою любов до музики.
Як у рок-мюзиклі Got to Be Free ("Маєш бути вільним" Віталія Малахова в Театрі на Подолі). А почалось ця мюзиклова мандрівка ще із "Сорочинського ярмарку"(музичний фільм 2004 року за мотивами повісті Миколи Гоголя, у якому Георгій виконував головну роль Грицька, – Кіно 24).
Ваш герой змінюється впродовж свого фільму? Ви говорите про самоаналіз… Чи стануть кращими стосунки з донькою?
Зустріч із донькою дійсно змінює його. Віднині йому вже буде складно ігнорувати реальність. Донька для нього одночасно й надія на порятунок і живе нагадування втраченого часу. Часу, коли він міг бути з нею поруч і стати дійсно близькою людиною, другом. Подальші стосунки батька й доньки за межами подій фільму, але я в них вірю.
Їй доведеться знайти сили пробачити, а йому відкритись перед нею. Прийти до неї справжнім, без маски рок-зірки, яку він приклеїв, щоби захиститись від світу.
Кадр з "Найкращих Вихідних" / Фото пресслужби фільму
Поговорімо про музику. Що являє собою група "Білий дим"?
"Білий дим"…(Сміється) Це такий трошки старенький український рок… Без сучасних бітів. Виконавці відстали від молоді усе-таки, бо вони не встигли переосмислити свою творчість, вийти на новий рівень.
Вам подобаються виконавці українського року 1980 – 1990-х років?
Якщо говорити про мої вподобання, то я виріс на The Beatles, The Doors… Усе це англомовна музика 1960 – 1970-х років насамперед.
Шістдесятих?
Шістдесяті, початок сімдесятих – це для мене просто золотий вік естради, року… британського року! Я ж кажу: The Beatles, The Doors, Led Zeppelin, Pink Floyd… Усе це американська та британська музика. Creedence шикарні! Весь цей період…
Тому 1980-ті, на нашому континенті, для мене не дуже близькі… І, власне, цей жанр, у якому працює "Білий дим", уявна група… Особисто я ніколи не слухав таку музику.
Цікаво The Beatles у кіно: які фільми створили легендарні музиканти
Але є щось з 1960-х — шкіряні штани!
Ну це ж закос під Джима Моррісона! (Сміється)
Усе-таки чи було це цікаво – працювати над роллю рок-зірки?
Звичайно! Однаково, рок – це те, що мені близько, просто ми можемо поділяти на український та британський рок. Те, що, наприклад, робили The Beatles, вважається попмузикою, але насправді в них дуже багато від року, й особливо пізні їхні альбоми, де вони працювали в сублімації різних жанрів. The Doors – це поєднання року і блюзу, а Creedence – це й кантрі, і рок… Коротко кажучи, рок зі мною впродовж життя (Сміється). Тому мені було прикольно надягнути ці лахи рокерські, ці черепи, фенічки… Це класно!
Георгій Хостікоєв у "Найкращих Вихідних" / Фото пресслужби фільму
Вам більше подобаються ранні альбоми the Beatles чи пізні?
Мені подобаються усе-таки більш психоделічні їхні альбоми. Обожнюю альбом Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band. Перші мені подобаються своїми наївністю й чистотою – такі прості гітарки, барабанчик, ще такі наївні хлопці… (наспівує Love Me Do — The Beatles). Це круто! У цьому є така наївність, але їх теж іноді хочеться послухати й відволіктися від складнощів нашого життя. Такий емоційний релакс.
А вже пізні альбоми The Beatles мені подобаються саме з музичного погляду. Там вони шукали нове звучання, вони за короткий проміжок часу виросли просто неймовірно. Перші їхні альбоми та останні суттєво відрізняються.
Ви слухаєте музику, коли працюєте на знімальному майданчику?
Ну… Буває.
Бо деякі актори говорять, що їм музика дуже необхідна, навіть перед сценою, а інші категорично проти будь-яких композицій під час роботи.
Музика перед сценою мені не потрібна. Музику я й так постійно слухаю.
Причому різну за жанром: і сучасну люблю, наприклад, Imagine dragons, Kaleo, Ed Sheeran, люблю різноманітні клубні біти… Коли я ще вчився в школі, в один період міг слухати, уявіть собі, Майкла Джексона, Metallica, класику, Nirvana і Sepultura… Мої смаки досить еклектичні.
А ось який момент зі знімального майданчика вам запам’ятався найбільше?
Мій виступ із піснею Rock is dead на фестивалі. Режисер Влад Климчук, завжди дає потрібний фідбек під час зйомки, тим самим створюючи робочу і водночас дружню атмосферу. Це дає потрібну підтримку. І в певний момент під час зйомки Влад усе правильно зробив, сказавши: "А тепер просто кайфуй!". Ну й пішло поїхало!
Що порадите акторам-початківцям?
Читайте книжки. Щось путнє.
Серед безлічі талановитих письменників, обов’язково буде той/та, хто написав саме для вас. Той, кого хвилюють ті ж питання, що і вас. І на деякі з них він уже знайшов відповіді. Як я вже сказав: "Люди не змінюються".