Максим Наконечний про реакцію Канн на їхній протест
Режисер фільму "Бачення метелика" розповів в інтерв’ю "Радіо Свобода", що цю акцію протесту дуже важко було погодити з організаторами кінофестивалю. "На основній червоній доріжці нам все одно не дозволяли виносити жодні меседжі", – сказав він.
До теми Українські фільми, які отримали нагороди на Каннському кінофестивалі-2022
Режисер спершу хотів наклеїти щось на смокінг, але дали хоча б пов’язати мені жовто-блакитну стрічечку на рукав смокінга. Але їм все-таки вдалося домовитися про акцію на червоній доріжці зали Дебюссі, бо "там не такий строгий протокол".
За словами Максима Наконечного, Каннський кінофестиваль має багаторічну традицію, це ж 75-те видання, тому їхній протокол – це не просто якийсь принцип, а концепція: "Це те, на чому базується фестиваль і внаслідок чого він і заробив свій авторитет. Ми спочатку, звісно, не зрозуміли це, але потім вирішили, що якщо ми вже тут, то нам треба прийняти правила цієї гри й скористатися тими засобами виразності, які нам доступні".
Організатори фестивалю, не зважаючи на прояв солідарності з Україною, дуже обережні. Але саме тому наш меседж ще актуальніший, зокрема наше посилання на банері, який ми показали під час нашої акції на прем’єрі. Ми можемо здаватися якимись неприйнятними, різкими, маргінальними, але це лише тому, що нас винищують усіма можливими законними й незаконними методами,
– сказав Наконечний.
"А ось прикриваючи наші обличчя, ми хотіли показати, що ми всі рівні перед загрозою цього геноциду і за кожним дисклеймером, який прикриває від нас жахи цієї війни, є людська особистість і доля", – доповнив він.
Акція протесту українців на Каннському фестивалі: відео онлайн
Крім цього, режисер картини "Бачення метелика" на фотокол одягнув чорну футболку із закликом звільнити українську парамедикиню Юлію Паєвську "Тайру". Свій образ Максим доповнив окулярами проти сонця із лінзами синього та жовтого кольорів. А на нігтях виднівся манікюр із тризубом та надписом "Воля".
Продюсерки Дар'я та Єлизавета також одягнули чорні футболки зі вставками, на яких зображені жахливі кадри руйнування українських міст російською армією з надписом Ukraine live. На іншій стороні футболок написано: Sensitive content. Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this genocide? (Чуттєвий контент. Росіяни вбивають українців. Чи вважаєте ви образливими та тривожними розмови про цей геноцид?).
Продюсерка Єлизавета Сміт, режисер Максим Наконечний та продюсерка Дар’я Бассель у Каннах / Фото Getty Images
Читайте також "Трикутник смутку" переміг: 75-й Каннський кінофестиваль-2022 оголосив лауреатів
Про прем’єру "Бачення метелика" у Каннах
"Бачення метелика" – це повнометражний дебют Максима Наконечного і жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.
Знімаючи фільм, режисер плекав надію, що він здебільшого буде про минуле й про наслідки війни, з якими ми як суспільство мали б впоратися. "Але це виявився фільм про наше теперішнє й майбутнє, про передчуття великої війни та місце, яке свідомо займає в ній кожна людина", – розповів режисер стрічки Максим Наконечний.
В інтерв’ю "Радіо Свобода" режисер сказав, що заявити про себе на Каннському кінофестивалі – це велика честь і дуже важливо зараз для України.
Кадр з фільму "Бачення метелика" / Фото Держкіно
