Ксенія Мішина майже щодня показує в соцмережі жахливі події війни та підтримує Україну. Що пов’язує акторку "Кріпосної" із військовим кораблем Росії та в які спогади дитинства поринула зірка – читайте далі.

Як волонтерять українські зірки "Заряджені на перемогу": Мотря з серіалу "Спіймати Кайдаша" шиє прапори для ЗСУ

Ксенія Мішина згадала про дитинство та відреагувала на знищений крейсер "Москва"

Мішина згадала, як у 1996 році, коли їй було всього лише 7 років, гуляла з мамою в Одесі та спостерігала за великим кораблем і сильно пишалася своїм містом. Наступний спогад зірки – у 10 років, коли йшла з татом на парад на честь Дня Перемоги. Проходячи повз крейсер "Москва", їй здавалося, що війна більше неможлива.

Далі Ксенія згадала, як у 20 років їхала поїздом до рідного Севастополя і також милувалася великими сірими кораблями. Її будинок у Криму здавався тоді найтеплішим та наймилішим місцем на Землі. Однак, за словами акторки, їй це лише здавалося.

А зараз Мішині не здається, її будинок став чудовиськом, яке намагається зжерти свою дитину: "Флер дитячих спогадів розчинився і я бачу, як ці машини-вбивці наставили на мене свої знаряддя".

Я відчуваю все це, всю цю кровожерливу систему, як збожеволіла тварина, яка стогне і розриває на криваві шматки все, що трапляється йому під лапу. І не важливо, навіть якщо це його дитинча,
– емоційно написала Мішина.

"Мені більше нічого не здається. У мене більше немає того будинку. Його забрали і я давно відчаювала цю втрату, – доповнила зірка. – Сьогодні я з легким серцем говорю: "Прощай, крейсере "Москва", я рада, що разом з цим символом, піде ціла епоха брехні, крові та невігластва".

Ксенія Мішина
Ксенія Мішина, ймовірно, у віці 7 років / Фото з інстаграму акторки

Повний текст публікації Ксенії Мішиної:

"Севастополь, 1996 рік, мені 7, гуляємо з мамою на Приморському бульварі, я спостерігаю за великим кораблем і жахливо пишаюся своїм містом, тоді мені здається це чимось дуже важливим.

Мені здається – ключове.

Мені 10, йдемо з татом на парад на честь Дня Перемоги. Я йду, дивлюся на крейсер "Москва" і мені здається, що нічого страшного вже не станеться, адже така жахлива трагедія, війна неможлива. Ми вже перемогли.

Мені 20, я їду в поїзді додому, до рідного Севастополя, позаду першої сесії, у чужому та великому Києві. Проїжджаючи вздовж поцяткованих бухтами берегів Севастополя, я спостерігаю за красивими сірими кораблями та крейсером і мені здається, що немає місця безпечніше, тепліше затишніше.
Мій будинок здається мені найдобрішим, дитячі спогади теплим розтікаються по тілу і мені здається.

Мені здається…

А зараз мені не здається, мій будинок точно став чудовиськом, яке намагається зжерти свою дитину. Флер дитячих спогадів розчинився і я бачу, як ці машини-вбивці наставили на мене свої знаряддя. Я відчуваю все це, всю цю кровожерливу систему, як збожеволіла тварина, яка стогне і розриває на криваві шматки все, що трапляється йому під лапу. І не важливо, навіть якщо це його дитинча.

Мені більше нічого не здається. У мене більше немає того будинку. Його забрали і я давно відчаювала цю втрату.

Сьогодні я з легким серцем говорю: "Прощай, крейсере "Москва", я рада, що разом з цим символом, піде ціла епоха брехні, крові та невігластва".

Нещодавно Мішина висміяла Лукашенко, змонтувавши відео із кадрами з "Кріпосної". У ролі жорсткої поміщиці Лідії Шефер вона відправила Лукашенка куди подалі: "Мовчати, ти станеш говорити, коли я скажу". Її подруга-акторка Наталка Денисенко назвала відео "найкращим мемом".

Водночас Денисенко розповіла про російських колег, які вирішили мовчати про війну Росії проти України. Крім того, зазначила, що все життя ненавидітиме усіх росіян і навчить ненавидіти своїх дітей.