Про юнацький максималізм, самотність, ЛГБТ, роботу з акторами та про цьогорічну перемогу у пітчингу від Держкіно – читайте у першій частині інтерв’ю.

Зверніть увагу Непопсові фільми про азартні ігри, які триматимуть в напрузі до кінця

Інтерв’ю з Олексієм Гладушевським та Хачатуром Васіляном

Розкажіть про ідею створення фільму. Чому ви вирішили досліджувати такі теми?

Олексій: Два роки тому я почав писати сценарій до фільму. Чому? Тому що мені було цікаво дослідити свої стосунки із матір’ю. І ця історія насамперед показує їх, бо багато підлітків проживають, власне, ту віддану підліткову любов, коли здається, що мати належить лише тобі й більше нікому. На основі цієї історії народилася така ідея, метафора світу сучасних підлітків. Тобто герой живе у власному красивому замку, його оточують сім’я і друзі, але сам вийти з нього він не може, бо він хворий. Ми з Хачатуром придумали, що в нього буде агорафобія. Ось такий був перший драфт створення сценарію.

Як ви зустрілися з Хачатуром Васіляном?

Олексій: Ми познайомилися з Хачатуром у фейсбуці, я стежив за його сторінкою, адже він, як і я, часто викладав пости із добірками фільмів. Я зрозумів, що наші смаки збігаються і написав йому. Він надіслав мені глянути на свій короткий метр. Я спитав, чи буде йому як режисеру цікава моя історія і запропонував, щоб він почитав сценарій.

Потім отримав від нього відгук: "Цікаво і незвично, але я б вніс зміни у сценарій". Щоб ми одне одного зрозуміли правильно, Хачатур доповнив сценарій своїм текстом. Я здивувався: "Це було не те, що 100-відсоткове попадання, я відчув абсолютно все, що він написав". Я прочитав сценарій, ми його обговорили та почали переписувати практично з нуля разом. У фінальному варіанті вже дуже мало того, що було в сценарії спочатку.

У нас немає такого, що хтось головніший, у нас авторський симбіоз. Я продюсер фільму "Мій юний принц", а Хачатур – режисер.

Хачатур: Тільки фінальні драфти, які були подані на Держкіно, – це вже наша перероблена історія. Тобто Олексій дав зачіпку, ми схопилися за ідею, героїв і далі пішло вже.

Перша тема – актуальна, про сепарацію батьків і дітей. Про що ще ваш фільм? Бо, погодьтеся, історія провокаційна. Ви також показуєте ЛГБТ-персонажів та сцени еротичного характеру.

Олексій: Мені також була цікава тема самотності. Я до цього був продюсером серіалу про підлітків "Перші ластівки" і стикнувся з моментом, що вони зараз дуже бояться реального світу, що кожен за допомогою соцмереж придумує собі свій, де він може бути таким, яким хоче бути.

Хачатур: Ми розповідаємо про такий період з життя нашого героя, коли він намагається зберегти той крихітний світ, перед тим, як він буде вимушений шукати собі роботу та виходити у більш доросле життя.

Я вважаю, що наш фільм не може бути лише про щось одне. Тобто дуже велика помилка розділяти, що це фільм про ЛГБТ, цей – про батьків і дітей, ще інший – про релігію, чи про щось ще.

У нас фільм створений за принципом шекспірівських історій. Ви візьміть "Ромео і Джульєтту" чи "Гамлета", ви точно не скажете про що це кіно. Якщо ви вважаєте, що "Ромео і Джульєтта" – це кіно про любов, ну ви тільки верхній пласт візьмете. Ми хочемо дати глядачеві пусту посудину, яку він наповнить сам: своїми думками та емоціями, як він побачив це.

У кадрах з фільму "Мій юний принц" є безліч відсилань до творів мистецтв Гокні, Мікеланджело, Магрітта, Рубенса, проєктів Веса Андерсона, Ніколаса Віндінга Рефна і Луки Гуаданьїно). Ви надихалися, власне, творчістю цих живописців та кінорежисерів?

Хачатур: При створенні кіно і візуальної естетики у нас дуже багато буде взято із живопису. Це дуже важлива частина фільму, тому що з цим пов’язаний головний герой і цим творенням мистецтва він оточений. Так, ми надихалися загалом трьома режисерами. Ми з Олексієм просто кіномани (усміхаються), ми просто обожнюємо кіно, любимо його. Естетичне кіно, красиве, те, яке лякає, сміливе, захопливе, щоб тебе зачіпало і ти з відкритим ротом виходив з кінозалу. Таке кіно ми любимо і таке кіно ми хочемо творити. І таке кіно в нас і буде. Це не буде щось пошле, брудне, вульгарне.

У мене є три головних кити та четверта черепаха – Ксав'є Долан, Паоло Соррентіно і Гаспар Ное. Це ось ці три кити, на яких тримається це кіно, як на мене. А четвертий Теренс Малік, тому що він додає елементи споглядання, філософії, та релігії, мовби осмислення всього. От така от штука.

У кожному із цих творів мистецтв закладено релігійний мотив, і в нас це є, тому що у головний герой переживає особисту трагедію, пов’язану із цим. Через ці теми можна говорити про якісь духовні речі.

Також ми говоримо про юнацький максималізм: Поль створив своє королівство, він – автор свого життя, він прагне опинитися в наших очах чимось більшим, ніж є.


"Мій юний принц" і картина Енгра "Наполеон на імператорському троні" / Автор постерів до фільму – Іван Цюпка

"Мій юний принц" і фреска Мікеланджело "Створення Адама" / Автор постерів до фільму – Іван Цюпка

"Мій юний принц" і картина Гокні "Портрет художника" / Автор постерів до фільму – Іван Цюпка

"Мій юний принц" і скульптура Мікеланджело "П’єта" / Автор постерів до фільму – Іван Цюпка

"Мій юний принц" і картина Рене Магрітт "Закохані" / Автор постерів до фільму – Іван Цюпка

"Мій юний принц" і картина Рубенса "Сатурн, який пожирає свого сина" / Автор постерів до фільму – Іван Цюпка

Якою буде цільова аудиторія фільму, зважаючи на еротичні сцени. Головний герой – 17-річний підліток. Це історія для підлітків?

Олексій: Я працював 15 років на телебаченні й питання цільової аудиторії й роботи з нею були одними із найголовніших. Сьогодні я хочу зробити експеримент, як свого часу ми робили це з "Першими ластівками". Його транслювали на Новому каналі. Це був серіал, який потрапив у декілька аудиторій: підлітків, їхніх батьків, 35+.

Хачатур: Це дуже складна історія, зрозуміло, що вона не для дітей, а для свідомих людей, які прагнуть зрозуміти або пізнати якісь речі в житті. Для тих, які можуть впустити у себе більше, ніж є зараз. Це філософська історія, яка зачіпає важливі теми. Олексій правильно говорить.

Ви провели масштабний кастинг для фільму "Мій юний принц" онлайн. Як вам це вдалося? Адже, коли бачиш людину, її емоції наживо – можна краще зрозуміти, чи є та харизма в людини, яка вам потрібна?

Олексій: Не зовсім. Частина онлайн. Наша кастинг-директорка Орина Петрова почала займатися цим у період карантину, коли ми не могли з акторами зустрічатися наживо. Це був перший етап кастингу. Ті онлайн-проби ми дивилися кожен у себе вдома, інколи до першої, другої, або до третьої години ночі.

Потім ми утрьох в онлайн-нараді обговорювали кожну пробу. Ми переглянули колосальну кількість акторів та акторок. Проби також переглядала моя партнерка Регіна Марьяновська-Давідзон, яка на той час була у Франції, ми вибрали по два-три актори на роль. Коли карантин послабили ми організували парні проби, де ми всі були присутні. Як на мене, це один із найкращих спогадів. Однак, всі актори дуже сильно показували акторський потенціал, вибрати було практично неможливо.

Хачатур: Всі наші актори дуже різні. У нас був невеликий ступор, попри те, що ми з Олексієм чітко знали, яких персонажів ми хотіли бачити у стрічці.

Якщо ви пропустили Чуттєва історія про дослідження себе, – інтерв’ю з Катериною Горностай про фільм "Стоп-Земля"

Скажіть, це найважчий етап – обирати акторів на певну роль? Я дуже часто чую від авторів фільму, що це дуже важко. Адже актор має мати цю харизму, яку потрібно для фільму.

Хачатур: Так, це справді дуже складно. Але найскладніше ж це зйомки. Акторам потрібно буде працювати над образами, над пластикою, робити з себе зовсім інших людей.

Олексій: Це і є головна фішка акторства. Однак, є актори, котрі засмучуються через роботу кастинг-директорів, особливо, коли їм кажуть: "Ти тут не підходиш, не твій типаж".

А нам здається, що якраз в цьому і полягає акторська майстерність: коли беруть "не твій типаж" і роблять за допомогою режисера так, щоб глядач повірив. Це найцікавіше.

Я згоден з Хачатуром, що всі наші хлопці з фільму є зовсім іншими у реальному житті.

Ви сказали, що акторський склад фільму буде одним із найсильніших. Зокрема, талановитий Ахтем Сеітаблаєв зіграє роль Марка. Розкажіть про характери персонажів, яких зіграють й інші актори, зокрема Петро Ніньовський, Вікторія Литвиненко та інші.

Олексій: Так, вони всі будуть незвичайні. Якою є ситуація з Ахтемом? Ахтем пробувався на Марка, у якого закохується мати Софія. І це батько Антуана, в якого закохується Поль. І коли ми минулого року подавалися на пітчинг, ми заявили про нього, нам дуже сподобалася його самопроба. Але момент в іншому – була лише самопроба, тобто у нього не було парної проби з Вікторією Литвиненко, яка є найважливішою. Повністю затверджений актор може бути тільки тоді, як пройде парні проби зі своїм партнером, інакше ми не зрозуміємо може бути між ними хімія, чи ні.

Тому, щоб бути чесними з Ахтемом, Оксаною Гребенюк та іншими акторами, цього року на пітчингу ми заявили лише про тих, хто пройшов парні проби. Тобто Женю Лісничого, Петра Ніньовського, Віку Литвиненко, Ксенію Жданову та Настю Пустовіт. Їх ми могли заявити, вони пройшли живі парні проби з усіма героями, з ким їм доведеться стикатися.

Мій юний принц
Ксенія, Віка та Настя / Фото Дмитра Коміссаренка

Ми будемо робити ще проби, де актори будуть пробуватись у парах, і побачимо. Зараз не можемо сказати. Нам важливо, щоб збіглося все. Ми ж самі бачимо, що для тизера, щоб показати на пітчингу, іноді беруть акторів, які потім не знімаються. Так відбувається тому, що потім уже роблять парні проби й не все підходить. Ахтем – прекрасний актор, але ми поки не можемо його офіційно заявити як актора нашого фільму.


Актори фільму "Мій юний принц" / Фото Дмитра Коміссаренка

Чи очікували ви, що переможете у пітчингу цього року?

Олексій: Ми були сильно здивовані. Але, якщо подивитись на це з іншої сторони, не можна сказати, що ми абсолютно не очікували. Я розумів, що шанс у нас є. Інакше ми б не подавалися знову і не витрачали б свій час. Це було б безглуздо. Я займаюся тільки тим, що має певний сенс, а сенс з’явився, власне, минулого року, під час першого пітчингу.

Дивіться ще Найочікуваніші прем’єри грудня 2021 року: що подивитися напередодні Нового року

Тоді ми прощупали ставлення до цієї теми, до незвичайного кіно, наскільки готова держава працювати, чи є в неї стратегія, що українське кіно має наближатися до європейських цінностей. Минулого ми набрали досить високий бал, ми були на 15-му місці, а пройшли перші 10 з 50. Важливо, що ми не ходили з фразами: "Зрада", "Це все безглуздо", "Все куплено", а уважно почитали коментарі, удосконалили свою презентацію та зняли тизер. Цього року все спрацювало, ми здивували.