Марина Кошкіна в інтерв'ю для Кіно 24 поділилась, що про зміни в українському кіно варто говорити через кілька років. Адже зараз ми саме на цьому етапі, коли щось рухається вперед. Попри це, деякі речі важливо підмітити.
Читайте повне інтерв'ю Найгірше – це байдужість, – інтерв'ю з акторкою "Малевича" про кіно і театр під час великої війни
Насправді зараз жанр документального кіно зайняв першу і найважливішу позицію. Ніколи не думала, що документальне кіно настільки буде потрібне людям,
– вважає акторка.
Марина Кошкіна додала, що на сам процес впливає війна – знімати кіно дуже складно. Для цього потрібно створити план на пів року – рік наперед чи навіть довше, тоді як в умовах війни ніхто не може бути впевнений у завтрашньому дні.
"Ми більше живемо цією вірою, що треба робити, надією в те, що ми знімемо це кіно. Вірою в те, що це потрібно. Це теж про нашу незламність, шалене бажання жити", – зауважила акторка.
Марина Кошкіна також нагадала про невідворотні зміни.
Мова про людей, з якими ти більше ніколи не зможеш співпрацювати, ніколи побачити їх не зможеш, ні на сцені, ні в кіно. Це назавжди. Це не просто зміни, це дуже трагічні втрати для всіх нас. Це мої колеги Василь Кухарський, Юрій Феліпенко,
– сказала акторка "Малевича".
Що відомо про втрату Юрія Феліпенка
- Відомий український актор Юрій Феліпенко загинув на фронті 14 червня. Він долучився до війська у квітні 2024 року та служив у складі 429-го окремого полку безпілотних систем "Ахіллес".
- Прощання з Юрієм Феліпенком відбулося у Києві 19 червня. Спершу церемонія пройшла у Київському академічному драматичному театрі на Подолі, де працював актор, а згодом у Михайлівському соборі.
- Дружина Юрія Феліпенка, Катерина Мотрич, дізналась про загибель чоловіка від працівників ТЦК, які зателефонували їй під час знімань. Згодом до неї приїхали медсестра та капелан. За словами Катерини, пара спілкувалась приблизно за пів години до загибелі Юрія.