Документальний фільм дублюється 6-ма мовами та розповідає про українських художників, співаків та інших митців під час російсько-української війни. У стрічці знялися Олена Зеленська, Андрій Хливнюк, Андрій Єрмоленко та Тарас Тополя.
Дивіться також Український фільм отримав спеціальну відзнаку на Берлінале-2023 і присвятив її ЗСУ
Стрічка АРТЕ демонструє європейським глядачам українських митців
Мистецтво як зброя під час війни
Поблизу фронту і на фронті чимало українських культурних діячів. Всі вони на початку повномасштабного вторгнення вирішили взяти до рук зброю, замість інструментів. Сьогодні вони у лавах ЗСУ демонструють героїчну боротьбу українського народу за свободу.
Стрічка АРТЕ, власне, зображає, як творчий, і не лише, спротив українських художників, співаків, музикантів, акторів пристрасно виражається у їхній творчості на тематику війни та культури. А також показує європейським глядачам українських митців, які змінили пензлі та музичні інструменти на автомати та дрони, щоб захищати Батьківщину на війні.
Українці здивували весь світ відважною відсіччю та запеклим опором перед навалою російських окупантів з початком повномасштабної агресії Путіна. Під час війни українська культура та мистецтво стали життєво важливими, оскільки Москва намагається заперечити саме її існування та існування українського народу,
– зазначається у фільмі.
Саме тому російські окупанти не лише бомбардують енергетичну інфраструктуру, житлові будинки, а й атакують, нищать та грабують музеї, виставкові зали, театри. Українські співаки, музики та художники гідно дають відсіч російській агресії своїми шедеврами – піснями, ілюстраціями, картинами.
У документальній стрічці записано емоційні інтерв'ю з українськими музиками, співаками, акторами, художниками, які приєдналися до лав ЗСУ, а також з митцями, які ведуть війну проти московської агресії на культурному фронті війни за незалежність України.
Кадр з фільму / InsightNews
У стрічці знялися відомі українські діячі
У фільмі АРТЕ знялася перша леді України Олена Зеленська, яка поділилася своїми спогадами про перші дні російського вторгнення та згубні наслідки російської війни на життя українців.
Режисер Філіп Кольгофер зустрівся з Андрієм Єрмоленком, відомим українським художником і дизайнером. Митець перетворює свої почуття у захопливі малюнки та ілюстрації на тематику російсько-української війни та українського мистецтва. Своїми витворами художник допомагає Збройним Силам України, адже кошти від продажу картин перераховувалися на ЗСУ.
Чимало митців наслідують його приклад, передаючи глядачам у всьому світі крізь свої художні творіння про війну і її руйнівні наслідки. Тим самим, завдяки зібраним коштам, українські художники підтримують ЗСУ, які боронять Україну від атак окупантів Росії.
Кадр з фільму / InsightNews
У стрічці знявся Андрій Хливнюк, український музикант, вокаліст і автор текстів гурту "Бумбокс". Після повномасштабного вторгнення путінських військ в Україну, Хливнюк приєднався до Сил територіальної оборони Збройних сил України. Невдовзі співак спродюсував запис першого куплету української народної пісні "Ой, у лузі червона калина", який набув шаленої популярності у соціальних мережах. А тепер славнозвісна пісня лунає на весь світ у документальній стрічці ARTE.
Андрій Хливнюк виконує пісню "Ой, у лузі червона калина": дивіться відео
Стрічка також розповідає історію Тараса Тополі, соліста українського гурту "Антитіла", молодіжного посла ЮНІСЕФ в Україні та бійця-добровольця Тероборони.
Дивіться також Вічна слава героям: у роковини вторгнення "Антитіла" випустили акустичну версію "Фортеці Бахмут"
Спогади Віри Лебединської про знищення росіянами театру у Маріуполі
Акторка Віра Лебединська у фільмі поділилася особистими трагічними спогадами, адже вона перебувала у театрі Маріуполя, коли російська авіація завдала по ньому авіаудару, зруйнувавши історичну будівлю. Ці болючі кадри маріупольського театру облетіли та жахнули увесь світ, їх глядачі побачать знову у фільмі АРТЕ, де вони продемонстровані з особистісної перспективи акторки.
У драмтеатрі ховалися від обстрілів цивільні / Фото ZN.UA
У стрічці також записано інтерв’ю з музикантом, композитором, військовим ЗСУ Мойсеєм Бондаренком та українським художником Михайлом Ревою.
Мойсей Бондаренко – Someone you loved: дивіться відео онлайн
Автори стрічки акцентують на культурному аспекті російської війни, оскільки воєнна агресія Росії спрямована саме проти української культури, її спадщини та представників. У фільмі змальовуються трагічні наслідки війни для культурної та історичної спадщини – зруйновані обстрілами музеї, театри, пам'ятники.
До речі Актор "Білого лотоса" осоромився заявою про мир в Україні та Росії: "Союз назавжди"
Культурний аспект російської війни проти України
Про культурний аспект російської війни проти України у стрічці розповідає історикиня, фахівчиня з історії культури Ева Сулек з Гарвардського українського наукового інституту.
Вона наголосила, що українська культура має значно давніші традиції та історію, ніж російська, тоді як Москва намагається заперечити її існування. З однієї сторони, Росія заперечує саму українську культуру, а з іншого – просуває власну культурну та воєнну пропаганду через російських митців та співаків, зокрема й на заходах у державах ЄС.
З кожним тижнем бойових дій та російських ракетних обстрілів, українські храми, театри, бібліотеки та інші культурні пам'ятки в Україні зазнають руйнувань.
Кадр з фільму / InsightNews
За даними Міністерства культури України, Росія "свідомо обирає" ці об'єкти для досягнення своєї головної мети – знищення осередків української культури, йдеться у репортажі Euronews. Міністерство задокументувало 800 сотень російських воєнних злочинів проти культурної спадщини України.
Знищення окупантами культурних пам'яток України
Станом на лютий 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 241 культурного об'єкта в Україні з початку російського вторгнення – 106 релігійних об'єктів, 18 музеїв, 86 будівель, що становлять історичний та мистецький інтерес, 19 пам'ятників та 12 бібліотек.
Під час одного з масових пограбувань української культурної спадщини окупантами російські війська розграбували краєзнавчий музей та художню галерею Херсона, перед тим, як відступили з міста на початку листопада 2022 року.
У репортажах низки іноземних медіа (ABC News, Politico, Bloomberg, New York Times) з передової йшлося про те, що "культура опинилася на передовій" і що Путін "прагне не лише контролювати українську територію, а й стерти українську культуру та ідентичність".
Однак українці витримали жорстокий наступ Росії й відстояли свободу та незалежність, а українська культура не лише вижила, але й стала трендом у всьому світі.