На яких історіях ґрунтуються фільми з 1991 по 1999 року? Редакція Кіно 24 згадала про ті стрічки, які мали важливе історичне значення, – зокрема фільми про Голодомор, аварію на Чорнобильській АЕС тощо. Ексклюзивні фото, кінохроніки, документальні кінопортрети, історії свідків непростого минулого, щоденники іноземців, які бачили, як ми живемо – в українських фільмах 90-х.

До теми 5 українських фільмів, за які не соромно: огляд до Дня Незалежності

Кисневий голод, 1991 рік

Особливість фільму: "Кисневий голод" – одна із перших стрічок доби Незалежності та єдина картина Андрія Дончика. Сценарій ґрунтується на спогадах молодого Юрія Андруховича та режисера Андрія Дончика про службу в армії. Фільм знімали три роки.

У центрі історії – армія. "Діди" знущаються з молодих армійців – така, на жаль, традиція. Втім, серед солдатів є той, якому не однаково, який не готовий терпіти знущання, який намагається відстоювати свою гідність. Але його позиція призводить до ще більшої агресії в "дідів". Рядовому Білику доведеться пройти справжнє випробування на стійкість.


Кадр із фільму "Кисневий голод" / Фото Dovzhenko Center

Міжнародне визнання: в 1992 році "Кисневий голод" показали на Венеційському кінофестивалі. У програмі "Тиждень критики" фільм здобув Приз асоціації італійських кінокритиків. Пізніше стрічку оцінили на Міжнародному кінофестивалі в Салоніках, де Тарас Денисенко переміг у номінації "Найкраща чоловіча роль".

"Кисневий голод" 1991: дивіться відео

_______________________

Жоден з українців не міг повірити у те, що весна в Чорнобилі 1986 року назавжди буде позначена чорним кольором у календарі. Це велика трагедія, що вплинула на всі, без виключення, сфери нашого життя. Щоби показати трагічну історію з різних ракурсів, режисери та сценаристи створювали документальні фільми, пронизані гіркою правдою.

Розпад, 1990 рік

Чому варто переглянути: перший художній фільм про аварію на Чорнобильській АЕС.

У центрі історії – журналіст Олександр Журавльов, який приїжджає додому в Київ за день до катастрофи в Чорнобилі. Він навіть не підозрює, що завтрішній день стане найсумнішим і його життя розділиться на "до" й "після". Олександр як журналіст шукає будь-які методи, щоб показати справжню картину дійства.


Постер до фільму "Розпад" / Фото Dovzhenko Center

Міжнародне визнання: в 1990 році фільм здобув золоту медаль на Венеційському кінофестивалі. Того ж року стрічка із гран-прі приїхала додому з кінофестивалю в Іспанії.

"Розпад" 1991 рік: дивіться відео

_______________________

Попри нелегке життя 1990-х, кожен мав право на усмішки. Адже, як би це типово не звучало, сміх допомагає жити – витримувати важкі періоди, надіятися на ліпше майбутнє й хоч трішки, але почуватися в безпеці.

Чутливий міліціонер, 1992 рік

Особливість фільму: перша пострадянська стрічка Кіри Муратової. Режисерка зняла її спільними зусиллями із Францією, де, власне, до 2019 року зберігалась копія картини.

У центрі історії – життя типового на той час міліціонера, який знайшов у капусті дитину. З суворого службовця чоловік перетворюється на інфантильного батька з радянським стереотипним мисленням, допоки дитину не забрала лікарка. Легка, абсурдна, іронічна комедія змусить вас посміятися від душі.


Кадр із фільму "Чутливий міліціонер" / Фото Dovzhenko Center

Міжнародне визнання: в 1992 році стрічка була номінована в категорії "Найкращий фільм", однак не здобула "Золотого Лева".

"Чутливий міліціонер" 1992 рік: дивіться відео

_______________________

Ми всі люди. І як нам жити без кохання? Любов наповнює теплом, ми стаємо щасливішими та впевненішими. Безперечно, фільми 1990-х років показували нам справжнє кохання, однак і без любовних мук не обійшлося.

Шамара, 1994 рік

Особливість фільму: йдеться про нового персонажа-жінку в кіно – Шамару, незвичайну, брутальну дівчину, яка знаходить спільну мову із зеками або дітьми.

У центрі історії – життя Шамари, яку сусіди називають "шалавою". Насправді вона любить свободу та страждає через муки кохання до в’язня Устима, який одного разу її зґвалтував. Щоб уникнути покарання – одружився з нею. Вона все ж вважає його своїм чоловіком, а він її "відьмою".

"Шамара" 1994 рік: дивіться фрагмент із фільму

_______________________

Про феномен Параджанова відомо не лише в Україні. Цього кінорежисера знає без перебільшення весь світ. Його фільми – справжнє естетичне та музичне задоволення.

Сергій Параджанов. Відвідини, 1994 рік

Факти: знявши фільм про Параджанова, Сирих створив серію документальних портретів митців 1960-х і власний жанр документалістики, у якому поєднуються музика, література та візуальний матеріал.

До серії документальних портретів митців 60-х увійшли кінозамальовки Сириха про:

  • Григорія Гавриленка;
  • Валентина Сильвестрова;
  • Ґеннадія Айґі;
  • Валерія Ламаху.

У центрі історії – портрет Сергія Параджанова. Восени 1988 року в Тбілісі Анатолій Сирих зустрівся з режисером, який заборонив знімати його на камеру. Харизматичний і втомлений, Сергій не хотів говорити про мистецтво, натомість розказав, як у нього зранку з горла пішла кров. Згодом погодився говорити і згадав про найбільш неприємні моменти зі свого життя. Зокрема обвинувачення в гомосексуальності, переслідування та залякування. Під час відвідин Анатолій Сирих показав режисерові кадри з виставки, присвяченої Параджанову, та світлини з картини "Київські фрески", плакати з фільму "Тіні забутих предків". Наприкінці розмови Параджанов сказав, що "державі він буде потрібен лише тоді, коли опиниться в труні". Слова стали пророчими. Через два роки, в 1990 році, він назавжди заплющив очі, а його постать увійшла до пантеону найважливіших режисерів як в Україні, так і за кордоном.

"Сергій Параджанов. Відвідини" 1994 рік: дивіться фільм

_______________________

Бандитські часи 1990-х? Не сумніваємось, усі чули такі вислови. Сценаристи та режисери 1990-х, звісно, створювали кримінальні фільми, детективи, які тримають у напруженні до кінця стрічки.

Три історії, 1997 рік

Факти: у сценарії першого фільму із циклу "кримінальних" – історії друзів режисерки. Кіра запропонувала їм подумати над темою вбивства. "Три історії" – кризове кіно, грошей не вистачало, у ролях – переважно російські актори.

У центрі історії – три випадки вбивства, у яких – жахливі кадри одеських вулиць та моторошні жарти, від яких не смішно:

  • Котельня №6 – про підозрілу довгу скриню, яку везуть у Котельню.
  • Офелія – про красиву дівчину Офу, яка працює в архіві лікарні. Вона обожнює дітей, проте ненавидить жінок та чоловіків. Офа прискіпливо стежить за дітьми, від яких відмовляються матері.
  • Дівчинка та смерть – історія про молодість та старість. Дівчинка розуміє лише одне: якщо дідусь з інвалідністю помре, вона житиме в його кімнаті.

"Три історії" 1997 рік: дивіться відео

Інші фільми Кіри Муратової:

  • "Астенічний синдром";
  • "Захоплення";
  • "Лист в Америку";
  • "Довгі проводи".

_______________________

Спроба вперше показати українське село без ідеалізації, українську культуру, мову і найважливіше – свято День Незалежності, яке вже тоді святкували дуже урочисто.

Цвітіння кульбаби, 1992 рік

Чому варто переглянути: перша спроба показати українське село таким, як воно є. У фільмі головний герой говорить українською, мешканці центральної України – суржиком, а представники служби – російською. Саундтреком до стрічки стали пісні 1980 – 1890-х років гурту Рутенія", який 1989 року брав участь у фестивалі "Червона рута" й отримав диплом.

У центрі історії – розповідь про "нове" життя молодого хлопця Юрася після в’язниці, у якій він відсидів за хуліганство вісім років. Його рідне українське село, у повітрі якого лунає голос першого президента. Він щиро обіцяє гідне життя, свободу та інтернаціональну дружбу. Хлопець живе звичним життя, знаходить любов, однак із дівчиною із Москви. Втім, не все так легко. Рожеві окуляри йому знімає на той час міліція, яка діє за репресивною системою.

"Цвітіння кульбаби" 1992 рік: дивіться відео

Режисери, про яких найбільше говорили у 1990-ті роки

  • Борис Небієрідзе;
  • Григорій Кохан;
  • Дмитро Томашпольський;
  • Радомир Василевський;
  • Микола Засєєв-Руденко;
  • Анатолій Іванов.

Фільмографія в період 1991 – 1999 років

  • 1991 – 63;
  • 1992 – 55;
  • 1993 – 34;
  • 1994 – 20;
  • 1995 – 14;
  • 1996 – 5;
  • 1997 – 6;
  • 1998 – 4;
  • 1999 – 3 – найменше число від часу перших післявоєнних років.

Зважаючи на кризу 1990-х після розпаду СРСР, українське кіно в період з 1991 до 1999 років переживало не найкращі свої часи. Однак, нам є чим пишатися. Завдяки українському кіно про нас знає весь світ. Читайте більше новин на Kino 24.