Глядачі відзначили його унікальність та назвали найкращим українським фільмом усіх часів. Для багатьох драмеді "Я працюю на цвинтарі" став першою стрічкою, яку вони відвідали в кінотеатрах після повномасштабного вторгнення.

Читайте також Серіали жовтня 2022, які не захочеться поставити на паузу

"Я працюю на цвинтарі" – сюжет і трейлер

За сюжетом головний герой стрічки Саша займається встановленням пам’ятників на цвинтарі. Окрім замовників та могил, його оточує цинізм, іронія та кримінальні зіткнення. А ще — власна психологічна травма. Однак, що б у житті не відбувалося, у ньому завжди знайдеться місце для надії.

До речі, 2 жовтня о 15:00 годині в кінотеатрі "Старт" відбудеться спецпоказ стрічки.

"Я працюю на цвинтарі": дивіться трейлер онлайн

"Я працюю на цвинтарі" – враження глядачів

Відгук 1 – "Про людей, їхні життєві травми та емоції"

"З побаченого нещодавно — #СнайперБілийВорон, #ЯПрацююНаЦвинтарі. Фільми потужні та змістовні, досі відчуваю посмак від перегляду. Стрічки жанрово різні, проте максимально актуальні. Одна — про війну, яка ще триває, інша — про людей, їхні життєві травми та емоції. Але обидві — доречні, сповнені сенсами, я б навіть назвала їх життєствердними.

Візуально фільми теж виглядають класно. Вже не вперше констатую, що наші кіновиробники навчились знімати привабливу картинку!".

Кадр з фільму / Фото з фейсбуку FILM.UA Group

Відгук 2 – "Це кіно з феноменальним емоційним фоном"

"Це кіно з феноменальним емоційним фоном. Автори проєкту не бояться йти на сміливі рішення та бити у найвразливіші місця. Вони заграють з темою смерті, втрати близької людини та апатії на фоні цього. Ціль таких фільмів — зробити глядачеві трохи боляче, але залишити зі світлими думками після перегляду. Це життєствердне кіно про смерть, яке не соромиться показати справжнє життя: зі своїм початком та неминучим фіналом.
У нетиповий спосіб та за допомогою гумору стрічка вчить відпускати, пробачати, цінувати, любити й жити далі попри всі труднощі. Також приємним бонусом у фільмі є саундтрек".

Кадр з фільму / Фото з фейсбуку FILM.UA Group

І ще Підійдуть навіть на Щекавиці: найкращі еротичні фільми для пристрасного вечора 18+

Відгук 3 – "Наче ти сходив до психолога"

"Якщо ви ще не бачили Я працюю на цвинтарі / I Work At The Cemetery, то знайдіть час у своєму розкладі між ядеркою та оргією. Бо це реально must see.

Враховуючи й так загострений стан через повномасштабне вторгнення Росії, тобі під час перегляду фільму наче попелом посипали на рани – пече, болить, хочеться плакати та кричати. Але фільм і лікує. Нагадує про життя тут і зараз, про рідних, про вміння пробачати, про пріоритети.

Наче ти сходив до психолога і "докопався" до найболючішого моменту у житті й нарешті знайшов відповіді, що і чому тобі так довго боліло".

Кадр з фільму / Фото з фейсбуку FILM.UA Group

Відгук 4 – "Історія про прийняття смерті"

"Доволі якісно зроблена стрічка, сподобалося навіть більше, ніж я очікувала. Від гарного сценарію та портретів другорядних персонажів до дрібничок декору (табличка Keep Digging) — усе на своєму місці. Історія про смерть, життя та напівжиття, коли ти не живеш, а існуєш. Історія про прийняття смерті.

Один момент ви смієтеся до сліз, наступного витираєте сльози від розчулення. Неодмінно раджу сходити, якщо маєте таку змогу".

Кадр з фільму / Фото з фейсбуку FILM.UA Group

Відгук 5 – "Найкращий український фільм з тих всіх, що я бачила донині"

"От, що я вам скажу: "Я працюю на цвинтарі" / I Work At The Cemetery — найкращий український фільм з тих всіх, що я бачила донині.
Операторська робота, колір, картинка, атмосфера — потужні (хоча це сильна сторона багатьох наших стрічок, тож я не те, що б здивована). Сценарій — не натягнутий. Немає відчуття "та все і так ясно". Звісно, розумієш, до чого історія йде, але у її вир затягують, лишають недомовленості, емоційну й сюжетну інтригу у важливих деталях. Дивитися не нудно.

Три рази плакала й абсолютно щиро. Певна, що у залі не лише я була такою. Багато думала опісля. Словом, гляньте стрічку. Варто".

Кадр з фільму / Фото з фейсбуку FILM.UA Group

Цікаво Як це – знімати фільм у щойно звільнених Бучі та Ірпені: інтерв’ю з Кляцкіним

Відгук 6 – "Режисер Тараненко потужно дебютував! (...) без соплів та рожевих слонів"

"Я працюю на цвинтарі" є напрочуд гармонійною кінематографічною сумішшю різних жанрів та смислів, які за інших умов, ідей та під іншим авторством можливо і не спрацювали. Режисер Тараненко потужно дебютував! Це чистішої води артмейнстрім, який безальтернативно має бути цікавим кінознавцям, кіноестетам, артхаусникам, фестивальникам, хіпстерам, творчій інтелігенції, книголюбам, шукачам нового тощо. Ну й просто людям, що цінують насамперед якісний контент, а не той, про який усі говорять.

Через специфічну тематику, назву, чорний гумор та мат "ЯПНЦ" не є першочерговим вибором так званого "масового глядача", та й другим по пріоритетності він не завжди буде для них. І це не страшно, це звичайний розподіл глядацьких смаків, які, мені дуже віриться, через війну та ідейно-мотиваційні чинники таки розмиваються. Бо українське. Бо своє. Бо якісне. Бо без соплів та рожевих слонів. Бо, можливо, це одне з кращого, що дарував наш кінематограф за останні роки. Бо це, на моє глибоке переконання, найглибше та просто найкраще драмеді".

Творча команда фільму "Я працюю на цвинтарі": дивіться презентацію

Окрім "Я працюю на цвинтарі", що подивитися в кіно – список

  • "Цей дощ ніколи не скінчиться" Аліни Горлової;
  • "Усміхайся" Паркер Фінн;
  • "В. Сильвестров" Сергія Буковського;
  • "Як вони біжать" Том Джордж;
  • "Чоловіки на межі нервового зриву" Одрі Дони;
  • "Квиток до раю" Олівера Паркера;
  • "Швидкісний поїзд" Девіда Літча;
  • "Снайпер. Білий ворон" Мар'яна Бушана.