З 22 липня на великі екрани виходить спортивна драма "Пульс", у якій зіграв Роман Ясіновський. Фільм зможе здивувати глядачів потужною і мотиваційною історією спортсменки Оксани Ботурчук. Після автокатастрофи вона продовжила боротись за свою мрію і стала паралімпійською чемпіонкою.
Варто переглянути Україні потрібні свої герої, – Роман Ясіновський розповів, чому драму "Пульс" має побачити кожен
Сюжет фільму вже підкорив кіноманів, адже в українському кіно не багато таких потужних драм про перемоги. Та чому режисери не знімають подібні стрічки, як глядачі формують неякісне вітчизняне кіно та чому варто змінити власне ставлення до акторів чи селебрітіз – про це та багато іншого 24 канал поспілкувався з Романом Ясіновським.
Романе, доброго дня! Ви вже давно знаменитий та впізнаваний актор в Україні. Як Ви ставитесь до цієї слави?
Знаєте, в Україні шалено популярними себе можуть назвати, скоріш за все, Станіслав Боклан і Володимир Зеленський. Та другий – Президент України до всього (жартує).
Себе я не можу назвати шалено популярним. По-перше, я й не прагну цього, бо для мене головним є те, що я люблю свою роботу. Тому й не хочу впізнаваності. Та, якщо відверто, взагалі популярність мене трішки бентежить, бо інколи я не знаю, як поводитись у момент, коли мене впізнають. Це, звісно, частина професії, приємно, але мені більш цікавим є сам процес створення фільму чи вистави.
Наразі потрібно дякувати і віддавати шану не нам, акторам, які виконують свою роботу на сцені, а лікарям, які борються з коронавірусом, людям інших професій, які ризикують своїм життям. Ми не робимо стільки, скільки вони.
Я вважаю, що у нас трішки неправильні акценти – не тільки в країні, а у світі. Акторів сприймають як когось "вав", а це насправді люди, які просто люблять свою роботу, як і всі інші.
Роман Ясіновський і Стас Боклан на зйомках "Пульсу" / Фото Роман Ясіновський
Тому до впізнаваності я якось ставлюсь спокійно. І насправді не сказав би, що знаменитий актор.
Хотілось би не те щоб більше слави, а більше хорошої роботи, якої наразі дуже мало.
Роман Ясіновський у фільмі "Довбуш" / Фото фейсбук Романа Ясіновського
Як Ви думаєте, чому якісного українського кіно на телебаченні, та і в кінотеатрах не так багато, як хотілось би? А якісні вітчизняні фільми можна перерахувати на пальцях?
Споживацька потреба наших людей набагато простіша, ніж хотілось би. І це я так м'яко кажу (сміється).
До теми На що піти в кіно: Олександр Ткаченко порекомендував українські стрічки
Здається, в Україні є все: чудові режисери, талановиті актори і прагнення створювати якісний кінопродукт. Чого ж, на Вашу думку, бракує цій важливій індустрії?
Нам, перш за все, бракує хорошого глядача. А глядачу часто не важливо, що він дивиться, аби тільки посміятись. У виправдання: "Та я втомився від того всього. В мене там вдома одне, а ще війна не припиняється. Я хочу прийти в кінотеатр і пореготати". Я вважаю, що це таке бажання втекти від себе.
Коли ж ти дивишся кіно, що має глибину і змушує тебе думати, – це значно важче, але набагато краще!
Роман Ясіновський у драмі "Пульс" / Фото Пресслужба фільму
Українці дуже часто хочуть, щоб за нас хтось щось зробив. Як казав мій викладач, це трішки розслаблює тім'ячко. Ти постійно перебуваєш у такому стані, що все якось буде, зробиться. Я слухав одну лекцію, де була фраза: "Ми завжди можемо домовитись. Це є як хорошою нашою стороною, так і поганою. Люди, які постійно порушують правила. В нас немає якихось сталих речей".
От цієї сталості не вистачає й українському кіно, щоб були правила. До прикладу, щоб Держкіно видавало фінансування не десяткам фільмів, бо це ж хороший режисер. Має бути певна сукупність правил: хороший не тільки режисер, але й сценарій. Звісно, тут теж будуть винятки.
Ось ця внутрішня безвідповідальність, яка притаманна нам, українцям, заважає знімати якісні фільми.
Я із Західної України, де популярна фраза: "Та, якось буде". Але так не діє: потрібно до всього, що ти робиш, ставитись серйозно. А у нас цієї серйозності і цього спектру правил бракує.
Чого бракує українському кіно: думка Романа Ясіновського / Фото фейсбук актора
Рекомендуємо також Війна починається з маленьких людей, – Наталка Ворожбит про фільм "Погані дороги"
Що можна зробити вже і зараз для того, щоб покращити ситуацію із виробництвом кіно в Україні?
Ми всі прекрасно знаємо, що закінчиться карантин, адже все має свій початок і рано чи пізно – кінець. Ми повернемось до нормального способу життя, тоді всі почнуть ходити в кінотеатри. Та якщо ми зараз не підтримаємо українські фільми, нам не буде, що дивитись. Доведеться сидіти і споглядати на білий екран. Та і взагалі невідомо, чи будуть працювати кінотеатри. Тому важливо піти і підтримати гривнею українське кіно. Я не думаю, що 100 – 150 гривень комусь дуже вдарить по кишені.
Ми звикли, грубо кажучи, отримувати багато всього "на халяву". І це найбільша наша проблема! От, до прикладу, чому в Сполучених Штатах Америки такий розвинений кінематограф? Бо вони платять за телебачення. А ми – ні. Така ж ситуація зі стрімінговими сервісами.
Люди за кордоном звикли платити за те, що вони споживають і інформаційно. А в нас звикли, що, наприклад, у бібліотеці береш книгу, яку тільки захочеш. Там такого немає, бо за кожну з них треба платити. Зрозуміло, що тоді людина задумається, за яку саме хоче заплатити. Саме в таких умовах з'являється конкуренція. А у нас цього, на жаль, немає.
Щоб розвиватись не тільки фізично, але й розумово, нам потрібно платити теж. Українцям варто вже це зрозуміти.
Тож підтримайте українське кіно вже зараз! Спортивна драма "Пульс" вийшла на великий екран з 22 липня.
"Пульс": дивіться трейлер фільму