Автором проєкту є поет Остап Сливинський. Саме він поділився цією новиною у фейсбуці. Друзі Остапа висловили слова вдячності у мережі та зауважили, що Тільда Свінтон надзвичайно схожа на парамедикиню Юлію Паєвську (Тайру).
Читайте також "Спогад на все життя": українка в Каннах познайомилася з Леонардо ді Капріо та Робертом де Ніро
Тільда Свінтон читатиме "Словник війни" українців на літературному фестивалі у США
Як повідомив Остап, Тільда Свінтон читатиме "Словник війни", котрий є синонімом іншої неможливості, яка також стала нашою справжністю. "Я ще не вмістив собі в голові ці дві картинки одночасно. Але так буде. А з нею читатиме Алан Каммінґ, якого ви можете пам'ятати з "Golden Eye". А ще – багато інших акторів і звичайних мешканців міста Наровсбурґ, штат Нью-Йорк, де відбудеться Deep Water Festival", – повідомив він.
Захід організовує Аарон Хіклін, який, за словами поета, не побоявся приїхати до охопленої війною України, щоб привезти звідси трохи історій.
Варто зазначити, що Deep Water Festival відбудеться 17 – 19 червня у Нерроусбурзі, що в штаті Нью-Йорк. Читання "Словника війни" заплановані на останній день фестивалю. Тексти читатимуть у перекладі англійською, який виконав Тарас Малкович.
Дуже дякую, Тарасе Малковичу, за невтомний культурний менеджмент і переклад. А особливо дякую всім авторкам і авторам "Словника". Ми разом творимо абетку нашого спротиву,
– поділився Остап.
Реакція мережі
- "Перечитав двічі, щоб вмістити, але також ні, це надзвичайно і дуже заслужено";
- "Дуже круто!";
- "Тільда мені дуже схожа на Тайру";
- "Продовжуйте його писати!";
- "Боже, Остапе, тішуся неймовірно";
- "Тільда схожа на Тайру! Обов'язково треба згадати про неї там! І дуже міцно тішусь, що відбуваються такі події!
- щось неймовірне";
- "Браво. І дякую всім причетним";
- "А Тільда нагадала про Тайру";
- "Це фантастично. Остапе, наснаги й ще раз наснаги, і скорішого повернення мирних вечорів".
Дізнавайтеся більше Про Kalush Orchestra знімуть документальний фільм: подробиці проєкту
Що таке "Словник війни"
"Словник війни" – це історії біженців та очевидців війни. Зокрема Остап Сливинський документував історії на Львівському вокзалі, куди прибували люди з усіх куточків України.
Чимало історій можна знайти за хештегом #словник війни. Нижче читайте декілька з них.
Лесик Панасюк, український поет, ілюстратор та перекладач:
Пальне
(Андрій, Буча)
Не поїхав одразу, бо збирався ще на роботу йти наступного дня. Пробув майже 2 тижні в окупації. Перший час сидів у погребі зранку до ночі, бо постійно стріляли. Справжня війна. Сусіднього будинку вже немає, того, що за ним, теж. Не було де взяти бензин, тому за першої можливості виїхав на солярці й розчиннику. На половині шляху зустрів друга, який трохи долив мені бензину в бак. Так і доїхав. Не певен чи мій старенький фольксваґен тепер заведеться.
Бабусі
(Юрій, Харків)
Дві бабусі з будинку навпроти сиділи на лавці біля під’їзду. Їхні квартири були зруйновані, а йти в чужі вони не хотіли, бо чужі. Що сказати сусідам, якщо ті раптом повернуться? Я саме дивився на бабусь із вікна, коли знову почався обстріл. Упав на підлогу. Коли піднявся, вони вже лежали на землі.
Снаряд
(Юрій, Харків)
Копали з ним між обстрілами могили для людей, що померли поблизу. На табличках писали дату поховання, а якщо знали тих людей, то ще ім’я чи адресу. Саме за цим ділом познайомилися з моїм майбутнім постояльцем. Запропонував пожити в мене, бо від його квартири нічого не залишилося, та в нашому районі лишилися цілими тільки шматок будинку, в якому ми жили, і будинку навпроти. Снаряд, що впав під вікном, застрягши в асфальті, став останнім аргументом, щоб залишити свій дім. Попрощався з квартирою, з постояльцем і пішов на вокзал.
Куля
(Микола, Хмельницький)
Не знаю чи взяв я гріх на душу. Просто цілюсь і стріляю, але заплющивши очі. Моя куля вбила чи ні, можна тільки здогадуватися.
На Deep Water Festival читатимуть історії з війни / Фото з фейсбуку Остапа Сливинського
